Справа: № 2а/1006/2067/2012 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Денісов А.О.
Іменем України
"24" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Суддів
При секретарі
Денісова А.О.
Гром Л.М. та Міщука М.С.
Славковій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Бородянського районного суду Київської області по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Бучанської міської ради, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, про зобов'язання винести рішення та вчинити дії, відшкодування матеріальної шкоди,
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12.04.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Судом встановлено, що передача земельних ділянок третім особам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 була здійснена правомірно в межах компетенції ради, а вимоги щодо відшкодування ОСОБА_5 матеріальних збитків Бучанською міською радою є безпідставними, оскільки відповідно до ст.35 ЗУ «Про охорону земель»власник і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
На вказану постанову позивачки подали апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідач не правильно визначив категорію земельних ділянок, які відведені у власність третіх осіб, що призвело до руйнування будинку та пожежі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
28.12.2006 року рішенням Бучанської селищної ради земельну ділянку площею 0,5 га було передано ОСОБА_5 у власність за адресою АДРЕСА_1, а інша частина земельної ділянки розміром 0,12 га перебувала в самовільному користуванні позивачів з 1986 року.
29.07.2010 року Бучанська міська рада прийняла рішення №1957/12-68 V, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2, а 27.10.2011 року Бучанська міська рада прийняла рішення №117/3-6 VI, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Червінській за адресою АДРЕСА_2 Дані земельні ділянки надані третім особам для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 07.07.2011 року за адресою АДРЕСА_1 та прилеглих до даної земельної ділянки територій, встановлено, що вказані земельні ділянки відносяться до категорії підтоплених (рівень залягання ґрунтових вод менше 2 м). Отже, через високий рівень стояння ґрунтових вод і підтоплення як належної земельної ділянки позивачкам, так і прилеглої до неї ділянки, в результаті чого здійснення будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на ній неможливе.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що у третіх осіб наявні всі необхідні висновки та погодження щодо надання ділянок саме для будівництва жилих будинків і господарських споруд, а вимога про відшкодування матеріальних збитків є необґрунтованою, оскільки позивачкою не надано жодних доказів, що підтоплення і пожежа завдали збитки з вини Бучанської міської ради.
Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, а твердження апелянта, про неможливість здійснення будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на земельних ділянках за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2, відповідними доказами не підтвердженні. Від проведення судово-будівельної експертизи Дунаєвська фактично відмовилася.
Вимоги апелянта про відшкодування матеріальних збитків не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається причинно-наслідкового зв'язку виділення земельної ділянки та пожежі.
Апелянтами подане клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. З матеріалів справи вбачається, що Дунаєвська отримала копію постанови 15.05.2012 року, що підтверджується розпискою, а апеляційну скаргу подали 24.05.2012 року, тобто строк апеляційного оскарження апелянтами не пропущено відповідно до ч.2 ст.186 КАСУ.
На підставі наведеного та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 12.04.2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя Денісов А.О.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.