Справа: № 2а-6063/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
"16" жовтня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Борисенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2012 року у справі за його позовом до Державного агентства земельних ресурсів України про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів України про зобов'язання нарахувати доплати до посадового окладу, здійснити перерахунок невиплаченої заробітної плати, стягнення невиплачених грошових сум.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2012 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 27 квітня 1998 року працював в ДАЗР України, а з 20 вересня 1999 року по 09 лютого 2000 року займав посаду начальника адміністративно-контрольного управління ДАЗР України.
Рішенням Ради Українського Науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства ім. А.Г. Шліхтера від 29 січня 1975 року позивачу присуджено науковий ступінь кандидата економічних наук.
З 09 лютого 2000 року ОСОБА_2 звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
З моменту призначення пенсії позивачу здійснювався перерахунок заробітної плати для обчислення пенсії на підставі виданих відповідачем довідок №154 від 26 вересня 2005 року; №121 від 25 квітня 2006 року; №139 від 20 липня 2007 року; № 58 від 24 березня 2008 року.
Перебуваючи на пенсійному забезпеченні, а саме: 8 червня 2006 року позивач захистив докторську дисертацію та отримав науковий ступінь доктора економічних наук.
Указом Президента від 23 червня 2009 року №475 позивачу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
9 листопада 2011 року позивач звернувся до Голови ДАЗР України із проханням нарахувати доплату за науковий ступінь доктора економічних наук у розмірі 20 відсотків та зробити з квітня 2006 року перерахунок невиплаченої заробітної плати, з якої йому призначено пенсію з урахуванням доплати за науковий ступінь доктора наук.
Листом за вх. №19380/16/13-11 від 14 грудня 2011 року позивачу надано відповідь, у якій зазначено про відсутність підстав для видачі довідки з перерахунком заробітної плати з квітня 2006 року по теперішній час, виходячи із розміру доплати за науковий ступінь доктора економічних наук 20 відсотків посадового окладу.
Вважаючи відмову відповідача незаконною, ОСОБА_2 звернувся до суду.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для перерахунку та виплати надбавок відсутні з огляду на наступне.
Право на матеріальне забезпечення шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
Крім того, питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії врегульовано постановою КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865
Судом встановлено, що на дату звернення 09 лютого 2000 року позивач мав фактично встановлену надбавку за науковий ступінь кандидата наук.
Постановою КМ України від 23 квітня 2003 року №581 до постанови КМ України від 31 травня 2000 року №865 внесено зміни, якими, серед іншого постанову доповнено пунктами 4-7.
Зокрема, пунктом четвертим встановлено порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМ України після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»від 16 січня 2003 року №432-IV.
Так, підпунктом першим наведеного пункту визначено порядок перерахунку заробітної плати пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, а пунктом другим - здійснення відповідного перерахунку іншим пенсіонерам, до яких і відноситься позивач, оскільки з 2000 року не працює на посаді, з якої йому призначено пенсію.
З моменту призначення пенсії позивачу здійснювався перерахунок заробітної плати для обчислення пенсії на підставі довідок відповідача №154 від 26 вересня 2005 року, №121 від 25 квітня 2006 року, №139 від 20 липня 2007 року, №58 від 24 березня 2008 року, виданих на підставі вказаної Постанови №865.
Визначальним моментом у врегулюванні питання визначення розмірів заробітку для перерахунку пенсіонерам, які не продовжують працювати на посаді, з якої їм призначено пенсію, є те, що такий перерахунок здійснюється на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Таким чином, визначальними, як при призначенні пенсії, так і при проведенні її перерахунку, є врахування при обрахунках тих виплат, що виплачуються на день звільнення з роботи.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що здобуття особою наукового ступеня або звання, під час перебування її на пенсійному забезпеченні, не впливає на відповідні обрахунки з огляду на те, що здобуття таких ступенів дає права на отримання різного роду доплат та надбавок, які включаються до заробітної плати виключно цих осіб і виключно під час їх роботи на посаді.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.