Справа №2-832/12 р.
Іменем України
29 жовтня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Опанасюка І.О.,
при секретарі Товстій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав”, третя особа на боці відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі і відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав”, ОСОБА_2, про звільнення ОСОБА_1 від 13.09.2012 року №150-ОС, зобов'язати Національний історико-етнографічний заповідник “Переслав” винести наказ, яким поновити ОСОБА_1, на посаді молодшого наукового співробітника музею пам'яті Поліського району Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав”, стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.09.2012 року, зобов'язати Національний історико-етнографічний заповідник “Переслав”, відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 гривень.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов і просили його задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали.
Третя особа - ОСОБА_2 позов не визнав.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
З 04.08.2008 року позивач працювала на посаді молодшого наукового співробітника музею пам'яті Поліського району Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав”.
Наказом від 13.09.2012 року №150-ОС генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” ОСОБА_2, ОСОБА_1 з 14.09.2012 року було звільнено “у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці”.
Відповідно до ст. 252 КЗпП України звільнення виробничого профспілкового органу підприємства, установи, організації допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок). ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки “Захист справедливості”, однак її звільнення не погоджувалось з профспілкою, членом якої вона є.
Відповідно до ст. 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, установлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну рознарядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Жодного попередження з боку адміністрації Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” про зміну таких умов не було.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати копію наказу про звільнення з роботи.
Представник відповідача заперечує щодо того, що зміни внесені до посадових інструкцій, вплинули на зміну норм праці, адже попередніми посадовими інструкціями також було передбачено відповідальність за збереження музейних предметів, переданих на матеріально-відповідальне збереження. Також новими посадовими інструкціями позивача не зобов'язано збільшити норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності тощо.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що позивач була належним чином ознайомлена з наказом про зміну істотних умов праці та наказом про звільнення, але відмовилась від підпису.
Згідно ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці, систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад тощо.
У випадку, коли такі зміни в організації виробництва і праці мають місце, при певних умовах дозволяється змінювати істотні умови праці без згоди працівника. Такими умовами є:
1) рішення власника, погоджене з профспілковим органом про зміни в організації виробництва і праці;
2) попередження працівника про такі зміни не пізніше ніж за два місяці;
3) зміна істотних умов праці має стосуватися не одного працівника, а всіх працівників підприємства або структурного підрозділу, бригади;
4) організаційні зміни не повинні торкатися трудової функції працівника, тобто роботи за певною спеціальністю, посадою, кваліфікацією, обумовлених трудовим договором.
Забороняється зміна умов праці внаслідок суб'єктивного ставлення до працівника.
Згідно наказу Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” від 15.01.2012 року про покладення на всіх наукових співробітників обов'язків зберігачів. Тобто, крім основних функціональних обов'язків, які виконував позивач, він повинен також суміщати роботу зберігача.
Даний наказ змінив умови трудового договору, оскільки запровадились додаткові норми праці.
Відповідно до ст. 86 КЗпП України запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.
В своїх запереченнях відповідач посилається, що зазначений наказ погоджено на засіданні Первинної профспілкової організації Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” . що підтверджується протоколом №2 засідання профспілкового комітету від 15.02.2012 року.
Однак позивач не входить в дану профспілку. ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки “Захист справедливості”, тому даний наказ повинен був бути погоджений саме з цією профспілкою. Членом якої є позивачка.
Згідно з п.4.1 Статуту професійної спілки “Захист справедливості” членами профспілки можуть бути особи, визнають цей Статут, сплачують внески, не є членами інших професійних спілок.
Виходячи з вище вказаного, даний наказ хоч і стосується всіх наукових працівників заповідника щодо змін норм праці, але він не має юридичної сили, оскільки не погоджений з професійної спілкою “Захист справедливості” членом якої є позивачка.
Згідно з ст. 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
ОСОБА_1 про зміну умов праці була повідомлена тільки вказаним наказом в якому п.6-7 роз'яснено, що у разі відмови виконувати посадові обов'язки, покладені новими посадовими інструкціями, а також при відмові ознайомлюватись з новими посадовими інструкціями та/або ставити підпис на підтвердження ознайомлення з ним буде розцінена як відмова виконувати нові посадові обов'язки та з ним буде розірвано трудовий договір на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України.
В силу ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Представники відповідача визнали ту обставину, що наказ 15.02.2012 року щодо покладення на позивачку не погоджений з профспілковою організацією “Захист справедливості” членом якої є ОСОБА_1.
Доводи представників відповідача про те, що згідно до положень ст. 247 КЗпП, відповідач не повинен був погоджувати звільнення та зміну істотних умов праці з профспілковим органом, членом якого є позивач оскільки даною нормою така вимог не передбачена не відповідають вимогам закону, не приймається судом до уваги, оскільки таке твердження повністю суперечить положенням ст.ст. 86, 252 КЗпП України.
Однак, на думку суду вимоги позивача, щодо стягнення моральної шкоди, не повністю доведені позивачем в частині обґрунтування розміру відшкодування, відтак виходячи з принципів розумності та справедливості і положень ст. 23 ЦК України, суд вважає що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 32, 86, 252 КЗпП, згідно із ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав”, третя особа на боці відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі і відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 від 13.09.2012 року №150-ОС.
Поновити ОСОБА_1, на посаді молодшого наукового співробітника музею пом'яті Поліського району Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” з 13.09.2012 року.
Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника “Переслав” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.09.2012 року.
Зобов'язати Національний історико-етнографічний заповідник “Переслав” відшкодувати ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 4000 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми заробітної плати в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.