Справа № 2/1019/690/12
1019/1922/12
РІШЕННЯ - копія
05 жовтня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Свояка Д.В.,
при секретарі Литвишко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
Позивач звернувся із вказаним позовом та просить суд стягнути на свою користь з відповідача кошти в розмірі понесених витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 17 457 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 67 коп., а також відшкодувати витрати на правову допомогу, понесені у зв'язку з вказаною справою, в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 14.03.2009 о 21 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві на перехресті пр-т Гагаріна - пр-т Миру, проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, у зв'язку з чим було пошкоджено вказаний автомобіль «Хюндай».
Обставини даної дорожньо-транспортної пригоди та вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, що призвело до цієї пригоди, встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.04.2009.
На дату скоєння вказаної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Визначення вартості матеріального збитку проводилось на підставі огляду автомобіля «Хюндай» 20.03.2009, проведеного судовим автотоварознавцем ОСОБА_3 за присутності власника транспортного засобу ОСОБА_2 та іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 40 транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 від 27.03.2009, складеного судовим автотоварознавцем ОСОБА_3 на підставі протоколу огляду цього транспортного засобу від 20.03.2009, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 20 949 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 20 коп.
Відповідно до ремонтної калькуляції № БВН709 від 26.03.2009 до автомобіля НОМЕР_2 витрати на ремонт вказаного автомобіля складають без врахування податку на додану вартість 17 457 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 67 коп.
Зважаючи на те, що заподіяна шкода відповідачем не була відшкодована потерпілій особі - ОСОБА_2, останній з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою про відшкодування збитків, з огляду на те, що ОСОБА_2 мав на момент дорожньо-транспортної пригоди поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (№ ВС/ 0605078, термін дії: з 26.07.2008 до 25.07.2009).
Зважаючи на викладене, на підставі положень п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 2351 від 23.09.2009, платіжним дорученням № 3497 від 24.09.2009 позивач 24 вересня 2009 здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17 457,67 грн.
26.08.2009 за № 13068/3-2-05 позивач звертався до відповідача із листом, де повідомлялось про отримання заяви від потерплої особи про відшкодування заподіяного збитку, вказано розмір такого збитку, наголошено на положеннях законодавства про право регресної вимоги у разі відшкодування позивачем потерпілій особі заподіяного збитку, а також пропонувалось повідомити позивача про наявність у відповідача відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тощо. Відповідь на цей лист позивач не отримував.
Також, позивач вказав, що у зв'язку із вказаною справою ним понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.
На підтвердження цього надано копію контракту про надання правової допомоги від 05.05.2010 між позивачем та ФОП ОСОБА_4 Відповідно до додаткової угоди № 24 від 05.06.2012 до цього контракту вартість послуг щодо надання правової допомоги у зв'язку із справою за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 становить 2 000 грн.
Також, до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення про сплату позивачем ФОП ОСОБА_4 вказаної суми відповідно до додаткової угоди № 24 від 05.06.2012 до контракту про надання правової допомоги від 05.05.2010, по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач позов визнав частково та надав суду заперечення проти позову.
Так, відповідач вказує, що викликає сумнів встановлений розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та визначений у звіті № 40 від 27.03.2009.
Крім того, відповідач наголосив на своєму матеріальному стані, вказавши, що постійної роботи він не має, отримує тимчасові заробітки в середньому 1500 грн. на місяць, але не менше 500 грн. на місяць, проживає разом з батьком інвалідом, якому надає допомогу, рухомого та нерухомого майна не має, підприємницькою діяльністю не займається. Зважаючи на це відповідач вважає, що відшкодування ним заявленої шкоди поставить його та його сім'ю в тяжке матеріальне становище, й просить зменшити розмір відшкодування до 5 000 грн.
Також, відповідач не погоджується із заявленим розміром відшкодування витрат на правову допомогу та ставить під сумнів те, що ФОП ОСОБА_4 є фахівцем у галузі права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди у відповідача був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та він не мав прав на експлуатацію транспортного засобу без такого полісу.
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 09.04.2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стосовно порушення Правил дорожнього руху, які виразились у проїзді 14.03.2009 перехрестя автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на забороняючий сигнал світлофора, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, чим було заподіяно пошкодження автомобілів. Постанова оскаржена не була та набрала законної сили.
Позивач у встановленому законодавством порядку сплатив постраждалій у дорожньо-транспортній пригоді особі відшкодування, розмір якого був встановлений у визначеному законодавством порядку на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку від 27.03.2009 № 40, складеного ПП ОСОБА_3, який є суб'єктом оціночної діяльності та судовим експертом. Звіт виконаний ПП ОСОБА_3 на підставі протоколу огляду транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 від 20.03.2009, проведеного ПП ОСОБА_3 за участі власника транспортного засобу ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які засвідчили своїми підписами, що з протоколом ознайомлені та пошкодження записані вірно.
При цьому, до протоколу огляду транспортного засобу зауважень та доповнень з боку осіб, які приймали участь в огляді, не надходило.
Таким чином, доводи відповідача щодо сумнівів встановлення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, визначеного у звіті № 40 від 27.03.2009, оскільки пошкодження автомобіля, які описані в довідці ДПС, значно відрізняються від пошкоджень, які описані в протоколі огляду цього ж автомобіля, є безпідставними.
Факт сплати страхового відшкодування позивачем ОСОБА_2 підтверджується копією платіжного доручення № 3497 від 24.09.2009.
З метою отримання правової допомоги для стягнення позивачем з ОСОБА_1 відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, позивачем укладено контракт про надання правової допомоги від 05.05.2010 № 31/1 із ФОП ОСОБА_4, а також додаткову угоду № 24 від 05.06.2012 до цього контракту, предметом яких є надання правової допомоги при розгляді в судах загальної юрисдикції судових справ, в яких МТСБУ є позивачем, зокрема до ОСОБА_1 На момент подання позовної заяви контракт та додаткова угода до нього були чинними.
Оплата послуг за вказаним контрактом та додатковою угодою щодо справи за позовом до ОСОБА_1 позивачем була здійснена 02.07.2012 платіжним дорученням №3113 у сумі 2000 грн.
Доводи відповідача щодо безпідставності відшкодування витрат на правову допомогу з огляду на те, що не додано документа, який підтверджував, що ФОП ОСОБА_4 є фахівцем у галузі права спростовуються доданими до позовної заяви копіями свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 3598 та посвідчення адвоката, виданими на ім'я ОСОБА_4.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, оскільки наявні в матеріалах справи докази, а також пояснення відповідача вказують на те, що відповідач отримує систематичні доходи, які перевищують розмір прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, на утриманні дітей, батьків чи інших осіб не має. Відповідно до довідки Виконкому Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 23.08.2012 № 387, крім відповідача однією сім'єю із батьком - ОСОБА_5, який є інвалідом третьої групи, проживає повнолітній рідний брат відповідача ОСОБА_6 Докази того, що ОСОБА_5 перебуває на утриманні у ОСОБА_1 не надані.
Відсутність у відповідача рухомого та нерухомого майна не вказує на неможливість належного відшкодування відповідачем завданої матеріальної шкоди.
Посилання відповідача на те, що він постійної роботи не має, не доведені. Зокрема, відповідно до довідки форми ОК-5 «індивідуальні відомості про застраховану особу» Пенсійного фонду України відповідачу нараховувся страховий стаж на підставі страхових внесків, які проводились у лютому, травні, червні, липні 2012 року.
Також, відповідно до клієнтської виписки з карткового рахунку, відкритого на ОСОБА_1 у ПАТ «А-банк», протягом червня 2011 - вересня 2012 року відбувався рух коштів, у тому числі поповнення рахунку та купівля товарів.
Докази того, що відповідач є непрацездатним або хворіє на захворювання, що впливають на його працездатність, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.10.2012 визначений у сумі 1118 грн. на місяць.
Відповідно до матеріалів судової справи представник позивача ОСОБА_4 приймала участь лише в одному судовому засіданні 30.08.2012, яке тривало з 11-00 до 11-30, з матеріалами справи в суді не ознайомлювалась.
Таким чином, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у вказаній справі не може перевищувати 447,2 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч. 1 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ч. 1 ст. 1191 ЦК України закріплено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Підпунктом «а» п. 41.1 ст. 41 вказаного Закону передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Підпункт 38.2.1 п. 38.2 ст. 32 цього Закону передбачає, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст.13 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 993, 999, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 84, 88, 212, 215 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДР 21647131) кошти в розмірі понесених витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 17 457 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДР 21647131) кошти в розмірі понесених витрат на правову допомогу у сумі 447 (чотириста сорок сім) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДР 21647131) судові витрати у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя(підпис)
Згідно з оригіналом
Суддя