Справа №1/1019/23/12
05 жовтня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області у складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.,
суддів Керекези Я.І.
Реви О.І.
при секретарі Домантович О.П.
з участю прокурора Панченка Б.В.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, ч. 1 ст. 396 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, ч. 1 ст. 396 КК України;
ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України ,-
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що вони, будучи службовими особами - працівниками оперативного підрозділу Березанської виправної колонії № 95, діючи всупереч своїм функціональним обов'язкам, умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що супроводжувались насильством і болісними діями, застосуванням спеціальних засобів та спричинили тяжкі наслідки у вигляді смерті людини.
Так, 29.08.2011 р., приблизно о 22.00 год., начальник оперативного відділу Березанської ВК № 95 ОСОБА_7 у зв'язку з отриманням оперативної інформації про спробу передачі невідомими особами на територію колонії наркотичних речовин, попередньо залучивши своїх підлеглих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, якими заздалегідь необліковано отримано спеціальні засоби - гумові кийки ПР-73 і балони "Терен-4М", "Кобра-1Н" з газом сльозогінної і дратівливої дії, вийшов з ними з охоронюваної зони Березанської ВК № 95 за межі прилеглої території, де створив засідку з метою виявлення та затримання ймовірних правопорушників, без залучення і взаємодії з працівниками правоохоронних органів. Того ж дня, приблизно о 23.00 год. підсудні внаслідок створеної ними засідки, затримали мешканця м. Києва ОСОБА_12, який, на їх думку, намагався протиправно передати на територію Березанської ВК № 95 заборонену в обігу наркотичну речовину. Для надання допомоги ОСОБА_10, який, шляхом застосування сили та болісних дій, з використанням спеціального засобу - гумового кийка ПР-73, наніс ОСОБА_12 удар по лівій нозі, від чого останній зупинився, не чинячи опору та не намагаючись втекти, прибув ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а згодом і ОСОБА_11, які без вагомих на те підстав, діючи спільно та узгоджено, явно виходячи за межі наданих їм прав і повноважень та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння і передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, шляхом застосування насильства та вчинення болісних для потерпілого дій, поваливши на землю і утримуючи ОСОБА_12 в лежачому положенні обличчям до землі та притискаючи його до землі вагою свого тіла, умисно завдали йому удари руками та ногами, із застосуванням спеціальних засобів, по різних частинах тіла, в т.ч. в життєво важливі органи потерпілого, який при цьому утримував свої руки перед собою. Під час застосування цього насильства та спеціальних засобів ОСОБА_9 наявним у нього ліхтарем наніс потерпілому один удар в голову та застосував до нього сльозогінний газ. Після цього за допомогою мотузки від взуття затриманого зв'язав за спиною його руки, попередньо заведені назад ОСОБА_8 та ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_7, будучи обізнаним про злочинні дії своїх підлеглих щодо ОСОБА_12, умисно не вжив заходів до їх своєчасного припинення та особистої безпеки затриманого, в порушення ч. 4 ст. 12 Закону України "Про міліцію" не забезпечив в найкоротший строк подання необхідної допомоги потерпілому, що призвело до смерті останнього.
Внаслідок зазначених вище неправомірних дій підсудних ОСОБА_12 прижиттєво спричинено численні легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також механічну асфіксію, яка стала причиною смерті потерпілого.
Зазначені дії підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.3 ст.365 КК України як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав і повноважень, яке супроводжувалося насильством і болісними діями, застосуванням спеціальних засобів та спричинило тяжкі наслідки.
Окрім цього, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 органом досудового слідства обвинувачуються в тому, що в ході заподіяння зазначених вище тілесних ушкоджень у них виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 і вони, діючи за попередньою змовою між собою, з особистих неприязних мотивів, які виникли внаслідок намагання ОСОБА_12 перекинути на територію Березанської ВК № 95, на їх думку, наркотичний засіб, вирішили вчинити умисне вбивство останнього.
Діючи узгоджено з метою спричинення смерті ОСОБА_12, вони по черзі нанесли не менше 5 ударів руками, взутими ногами та гумовим кийком ПР-73 по різних частинах тіла та не менше 3 ударів по голові потерпілого. Зокрема, не менше одного удару в ліву потилично-тім»яну ділянку, не менше 2 ударів у навколоочні ділянки обличчя. Окрім цього, зазначені підсудні, діючи за попередньою змовою групою осіб, нанесли не менше одного удару в ногу потерпілого, чим заподіяли крововилив у верхній третині правого стегна. Під час застосування цього насильства та спеціальних засобів ОСОБА_9 наявним у нього ліхтарем також наніс потерпілому удар в голову та застосував до нього сльозогінний газ, який сприяв розвитку механічної асфіксії. В ході заподіяння зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 по черзі притискали вагою свого тіла тіло ОСОБА_12 до землі. В цей час ОСОБА_12 лежав на землі обличчям до землі зі зв'язаними мотузкою за спиною руками. Внаслідок такого здавлювання потерпілому було заподіяно закриту травму грудної клітки та перелом 8-9 ребер праворуч по передній паховій лінії з синцями та крововиливами в м»які тканини ділянки переломів і пошкодження хрящів гортані та під»язикової кістки, що стало причиною смерті ОСОБА_13
Вказані дії підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 кваліфіковані органом досудового слідства за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 обвинувачуються в тому, що вони, діючи умисно, 30.08.2011 р., з метою приховування вчиненого ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та слідів його вчинення, заздалегідь не обіцяючи це, спільно та узгоджено з ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, усвідомлюючи фактичні обставини вчиненого діяння, загорнули тіло ОСОБА_12 у ковдру та помістили його до багажного відділення автомобіля ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_9, після чого спільно вивезли тіло потерпілого до лісового насадження, яке знаходиться неподалік від с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, де за допомогою лопат викопали яму, куди сховали тіло потерпілого, прикидавши його ґрунтом.
Ці дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_10 кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.396 КК України як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
По суті пред"явленого звинувачення у скоєнні інкримінованих їм злочинів підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, не заперечуючи обставин загибелі потерпілого ОСОБА_12, винними себе не визнали, а підсудний ОСОБА_10 свою вину визнав частково.
В ході судового слідства прокурор заявив клопотання про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Головного бюро судово-медичної експертизи , на вирішення якої поставити питання :
- чи можуть результати дослідження серця ОСОБА_12 на електроліти виключити насильницький (або ненасильницький) характер смерті потерпілого ОСОБА_12?
- чи могло спричинити або сприяти виникненню зупинки дихання потерпілого потрапляння до його дихальних шляхів та в ротову порожнину газу сльозогінної та дратівливої дії «Терен-4М» та (або) його парів?
- від чого наступила смерть потерпілого ОСОБА_12?
В обгрунтування свого клопотання прокурор посилався на те, що в матеріалах справи маються два висновки експертизи, які фактично суперечать один одному та не дають чіткої відповіді про причину смерті потерпілого ОСОБА_12, зокрема:
згідно з висновком експерта № 15-ВЕ від 24.10.2011 р. найбільш імовірною причиною смерті є механічна асфіксія, розвиток якої, як зазначено у висновку експерта № 18-ВЕ від 24.10.2011 р., міг настати внаслідок стиснення грудей та живота потерпілого;
згідно з висновком експертів № 90/15-ВЕ/12 від 31.08.2012 р., встановити причину смерті ОСОБА_12 не виявилося можливим.
Під час з»ясування думки учасників судового розгляду щодо задоволення клопотання прокурора потерпілий ОСОБА_6, не заперечуючи доцільність проведення повторної судово-медичної експертизи в даній справі , заявив клопотання про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування для усунення його неповноти і неправильності. Підписаний потерпілими ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 текс клопотання наданий суду.
В обгрунтування свого клопотання потерпілий посилається, що під час досудового слідства допущена неповнота, яка не може бути усунута під час розгляду справи в суді, зокрема: не досліджено обставин щодо застосування до потерпілого ОСОБА_12 сексуального насильства; не з»ясовано можливість настання смерті ОСОБА_12 внаслідок асфіксії , причиною якої стало його закопування у піщаний грунт ще живим в непритомному стані; не з»ясоване місце знаходження кросівок та штанів потерпілого, на яких могли залишитися сліди злочину; не дано правову оцінку діям ОСОБА_15, який сприяв знищенню слідів злочини. В діях всіх підсудних вбачає ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 115 КК України з кваліфікуючими ознаками, передбаченими п.4 (вчинене з особливою жорстокістю), п.9 (з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення), п.10 (поєднане із насильницьким задоволенням статевої пристрасті непрородним способом), п. 12 (вчинене за попередньою змовою группою осіб).
Потерпіла ОСОБА_5 клопотання потерпілого ОСОБА_6 підтримала та погодилася з необхідністю в подальшому призначити додаткову судово-медичну експертизу.
Захисник ОСОБА_2 вважає, що підстави для призначення повторної експертизи відсутні, оскільки не вбачає протиріч між наявними у справі експертизами. Достеменної причини смерті не встановила жодна з них, а висновок про можливість настання смерті потерпілого ОСОБА_12 в результаті механічної асфіксії носить характер припущення. Клопотання прокурора вважає необгрунтованим. Щодо повернення справи прокурору для додаткового розслідування захисник покладається на розсуд суду, зазначивши, що в ході досудового слідства дійсно допущена неповнота, яка полягає в тому, що :
- не дано кваліфікацію діям ОСОБА_12 щодо збуту наркотичних засобів;
- не вжито ніяких дій для з»ясування обставин придбання потерпілим наркотичного засобу в м. Переяславі-Хмельницькому;
- не вжито жодних заходів для з»ясування місця знаходження виявленого у потерпілого наркотичного засобу;
- не проведено відтворення обстановки та обставин події за участю свідків (засуджених) для з»ясування чи могли вони бачити та чути обставини вчинення інкримінованого його підзахисним злочину;
- не встановлено причину смерті потерпілого ОСОБА_12, що є прерогативою органу досудового слідства;
- не досліджено обставин виникнення наявних у ОСОБА_12 ознак задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом.
Захисник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про призначення повторної експертизи заперечує та вважає, що підлягає задоволенню клопотання потерпілого про повернення справи на додаткове розслідування з підстав неповноти досудового слідства, яка полягає в тому, що обвинувачення побудоване на припущеннях; не з»ясоване питання щодо придбання потерпілим наркотичних засобів в м. Переяславі-Хмельницькому; не дана кваліфікація діям свідка ОСОБА_16, який причетний до збуту наркотичних засобів. Підтримала думку захисника ОСОБА_2 щодо необхідності проведення відтворення обставновки та обставин події за участю свідків (засуджених) для з»ясування чи могли вони бачити та чути обставини вчинення інкримінованого її підзахисному злочину.
Захисник ОСОБА_4 вважає клопотання прокурора передчасним та підтримав думку захисника ОСОБА_3 про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування.
Підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 щодо задоволення заявлених прокурором та потерпілим клопотань покладаються на розсуд суду.
Підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_10 погодилися з позицією своїх захисників.
Прокурор заперечує проти задоволення клопотання про повернення справи для додаткового розслідування.
Заслухавши думку всіх учасників судового розгляду з приводу заявлених клопотань, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора про призначення комісійної судово-медичної експертизи як необгрунтованого, та задоволення клопотання потерпілого ОСОБА_6 про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування з таких підстав.
В ході судового слідства в даній справі суд дійшов до висновку, що досудовим слідством залишилися невиявленими суттєві обставини справи, що належать до предмета доказування, що не дозволяє з точністю відтворити досліджувану подію і з упевненістю дійти до висновку про винність чи не винуватість підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 у скоєнні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
Досудовим слідством не визначено роль кожного з підсудних у скоєнні вказаного злочину, пред»явлене їм обвинувачення неконкретне, не містить характеру дій кожного з підсудних, ступінь участі у вчиненні злочину кожного із них, що позбавляє суд можливості визначитися з організатором вчинення вбивства, визначити від чиїх конкретно дій настала смерть потерпілого та виключити ексцес виконавця.
Органом досудового слідства не зазначено в який момент нанесення тілесних ушкоджень в кожного з підсудних виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_12, в який момент відбулася попередня змова підсудних на вчинення його вбивства.
Органом досудового слідства не розмежовано які тілесні ушкодження заподіяли підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12, а які - діючи узгоджено з метою спричинення йому смерті.
Із матеріалів справи неможливо визначити форму провини підсудних, а отже і правильно кваліфікувати їх дії.
Причину смерті потерпілого орган досудового слідства визначив на підставі висновків судово-медичної експертизи № 15 ВЕ та 18 ВЕ від 24.10.2011 р., які зроблені без урахування акту судово-медичного дослідження № 205-мк від 27.10.2011 р. та дослідження серця.
Зазначена у даних висновках причина смерті носить характер припущення: виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ознаки механічної асфіксії в сукупності з тілесними ушкодженнями у вигляді переривчастого характеру крововиливу у м»які тканини міжлопаткової ділянки не виключають можливості розвитку механічної асфіксії внаслідок стиснення грудей і живота.
Неврахування органом досудового слідства акту судово-медичного дослідження № 205-мк від 27.10.2011 р. призвело до безпідставного включення в обвинувачення пошкодження в результаті дій підсудних хрящів гортані та під»язикової кістки потерпілого ОСОБА_12
За результатами проведення призначеної судом додаткової судово-медичної експертизи, що проводилася комісійно в Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи, настання смерті потерпілого ОСОБА_12 внаслідок механічної асфіксії, спричиненої здавленням грудної клітини, у даному випадку, передбачається малоймовірним, так як об»єм виявлених при дослідженні трупа «характерних» для цього виду смерті ушкоджень (крововилив переривчастого характеру» у м»які тканини між лопаткової ділянки) не відповідає силі та площині впливу, яка згідно з сучасними поняттями необхідна для припинення дихальних рухів грудної клітини. Яких-небудь інших ушкоджень, які можливо було б трактувати як такі, що виникли при здавленні грудної клітини, окрім вищевказаного крововиливу, виявлено не було. Виявлені легкі тілесні ушкодження та ушкодження середньої тяжкості ( як окремо, так і в сукупності) у причинному зв»язку з настанням смерті ОСОБА_12 не перебувають. Таким чином експерти дійшли до висновку, що встановити причину смерті громадянина ОСОБА_12 неможливо.
В ході судового слідства встановлено, що мають місце суперечності між вказаним в обвинувальному висновку часом вчинення злочину та показаннями свідка ОСОБА_17, який показав, що його остання телефонна розмова з потерпілим ОСОБА_12 відбулася о 23 год.53 хв. і спроба перекиду відбувалася о 24-00 год.
Дані про час, механізм та причини смерті входять до предмету доказування в кримінальній справі, впливають на формулювання всього обвинувачення. Ці дані не можуть носити характер припущення, так як не встановлення належно цих обставин органами досудового слідства унеможливлює правильне вирішення справи по суті.
Вказана неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
При додатковому розслідуванні органу досудового слідства необхідно:
провести відтворення обстановки та обставин події з підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з метою встановлення механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12;
провести відтворення обстановки та обставин події з підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з метою встановлення місця, в якому підсудні викинули рештки мобільного телефону потерпілого ОСОБА_12 та наркотичний засіб (метадон);
провести оперативно розшукові заходи по виявленню зазначених вище речових доказів;
з метою перевірки показань свідка ОСОБА_18, ОСОБА_19 провести оперативно-розшукові заходи щодо встановлення очевидців злочину з осіб, які відбували покарання в Березанській виправній колонії № 95;
з метою перевірки показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_19 провести відтворення обстановки та обставин події щодо освітлення прилеглої до виправної колонії території та можливості бачити місце події з вікна третього поверху четвертого бараку шостої локальної зони та вікна третього поверху восьмого бараку сьомої локальної зони виправної колонії;
з метою перевірки показань свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 щодо місця затримання потерпілого ОСОБА_12 (п»ята, шоста чи сьома дільниця зовнішньої охоронюваної зони) провести з ними відтворення обстановки і обставин події;
встановити особу брата свідка ОСОБА_17 та допитати його з приводу передачі ОСОБА_12 мобільного телефону для перекиду його засудженому ОСОБА_17;
витребувати роздруківку вхідних та вихідних дзвінків з номера мобільного телефону потерпілого ОСОБА_12 за 29 та 30 серпня 2011 року, яким він користувався 29.08.2011 р.
встановити або виключити причетність підсудних до застосування насильницьких дій сексуального характеру до потерпілого ОСОБА_12;
дати правову оцінку діям інших осіб, які причетні до справи;
вжити інші заходи та здійснити процесуальні дії для встановлення причини смерті потерпілого ОСОБА_12;
усунути інші недоліки, на які вказано в ухвалі суду.
Керуючись ст.281 КПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про призначення комісійної експертизи.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, ч. 1 ст. 396 КК України; ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 365, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України повернути прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом семи діб з дня її винесення.
Головуючий суддя
Судді