Справа 22ц/0590/9937/12 Головуючий у 1 інстанції Кононихіна Н.Ю.
Категорія 30 Доповідач Ларіна Н.О.
04 жовтня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди від неправомірних дій, -
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає про безпідставне посилання суду на ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки вона не відноситься до конкурсних кредиторів, тому що отримувала від підприємства банкрута ВАТ «Судакське АТП -14337» виплати на утримання двох дітей у зв'язку зі смертю утримувача, тобто відноситься до кредиторів по вимогам відшкодування шкоди, спричиненої життю та здоров'ю громадянина.
Позивачем в скарзі зазначено, що на підставі абз. 3 ч. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання банкрутом» відповідач як розпорядник майна (арбітражний керуючий) повинний був окремо внести до реєстру вимог відомості про аліменти, відшкодування шкоди та й відомості про необхідність її виплат. Такі виплати розміром 291, 94 грн. позивач отримувала від ВАТ «Судакське АТП -14337» по серпень 2006 року. Після серпня 2006 року відповідачем у супереч ч. 2 ст. 1205, 1200 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначені виплати позивачу не проводились, не була проведена капіталізація та виплата платежів на відшкодування шкоди у сумі 16 401, 70 грн. До реєстру кредиторів позивача включено та проведена капіталізація платежів на підставі заочного рішення Феодосійського міського суду від 22 лютого 2007 року.
Позивач в скарзі зазначила, що неправомірні дії та бездіяльність відповідача полягає у пізнішому включенні до реєстру кредиторів та пізнішої капіталізації платежів після продажу майна ВАТ «Судакське АТП -14337» та позбавленню можливості отримання зазначених сум.
Позивач, в засідання апеляційного суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - телефонограмою, яка зареєстрована у журналі телефонограм, до суду надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутністю та висловила думку, що підтверджує позовні вимоги у повному обсязі, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі.
Відповідач та його представник в засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - телефонограмою, яка зареєстрована у журналі телефонограм, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що постановою господарського суду АРК від 14 квітня 2005 року ВАТ «Судакське АТП -14337» м. Судак, Східне шосе, 7 визнано банкрутом, призначений розпорядник - ОСОБА_2
24 квітня 2005 року виконуючим обов'язки голови правління Аверичевим А.А. виданий наказ № 16 про створення групи по розгляду вимог кредиторів ВАТ «Судакське АТП -14337», на підставі поданих заяв і роботи групи по розгляду вимог кредиторів був складений реєстр вимог кредиторів, та призначена дата перших загальних зборів кредиторів - 29 липня 2005 року.
На засіданні загальних зборів комітету ухвалене рішення клопотати перед господарським судом АРК про застосування до боржника судової процедури - ліквідації.
06 травня 2005 року в газеті «Голос України» № 82 (3582) було опубліковане оголошення про відкриття справи про банкрутство ВАТ «Судакське АТП -14337».
До 14 червня 2005 року розпорядникові майна необхідно було скласти реєстр кредиторів і надати його до суду, що й було виконано згідно ухвали господарського суду АРК від 19 липня 2005 року.
06 вересня 2005 року ухвалою господарського суду АРК припинено процедуру розпорядження майна боржника ВАТ «Судакське АТП -14337», визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
19 вересня 2005 року був виданий наказ по підприємству про виконання обов'язків ліквідатора підприємства ВАТ «Судакське АТП -14337» з боку ОСОБА_2 та про визначення комісії з проведення інвентаризації матеріальних цінностей підприємства та його основних фондів.
27 вересня 2005 року в газеті «Голос України» № 181 (3681) було опубліковане оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ВАТ «Судакське АТП -14337».
26.05.2006 року проведений аукціон з продажу майна підприємства у розмірі 278 058,50 грн., інше майно на підприємстві відсутнє, відповідно до звіту ліквідатора підприємства за період з 14 квітня 2005 року по 15 листопада 2006 року ліквідаційна маса підприємства банкрута реалізована у повному обсязі, залишок коштів в касі - 0, 00 грн., розрахунковий рахунок при процедурі банкрутства закритий.
Рішенням господарського суду АРК від 18.06.2007 року ВАТ «Судакське АТП -14337» ліквідоване.
12.05.2007 року на підставі рішення Феодосійського міського АРК від 20.10.2006 року та виконання постанови господарського суду АРК від 09.02.2007 року, відповідач включив до реєстру кредиторів позивача, але баланс закритий на момент 15.11.2006 року, тобто видати позивачці грошові кошти не можливо.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання банкрутом» до конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до ч. 1-3, 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання банкрутом» кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.
Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Відповідно до ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов висновку з яким погоджується колегія апеляційного суду, що позивач своєчасно не звернулась до комісії з розгляду заявлених кредиторських вимог, на момент її звернення до керуючого майно підприємства було розпродано повністю, та на підставі ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання банкрутом» вимоги не розглядаються та вважаються погашеними, строк є остаточним та відновленню не підлягає, до того ж позивач не зверталась до суду з позовом до ліквідаційної комісії, інші ж рішення щодо включення позивача у реєстр кредиторів підприємства з боку ліквідатора підприємства були виконані, тому апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги що відповідачем у супереч ч. 2 ст. 1205, 1200 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виплати позивачу не проводились.
Доводи апеляційної скарги про невірне тлумачення судом вимог ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання банкрутом», що вона не відноситься до конкурсних апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки у відповідності до ст. 1, 14, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання банкрутом» позивач відноситься до конкурсних кредиторів, своєчасно не звернулась з заявою з письмовими вимогами до боржника тому вимоги не розглядались та вважаються погашеними, що й зазначено в ухвалі господарського суду АРК від 19 липня 2005 року (а.с. 115-122), на момент внесення позивача до реєстру боржників майно підприємства боржника було продано, підприємство ліквідовано та вилучено з Єдиного державного Реєстру юридичних осіб України, провадження по справі № 2-5/2310-06 закрито (а.с. 21-23, 98-105).
Доводи апеляційної скарги відносно неналежної правової оцінки наданим сторонами доказам, є непереконливими та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що, ухвалюючи рішення, суд, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, надав оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, їх достатності, взаємному зв'язку доказів у їх сукупності, а також навів мотиви, з яких він дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 березня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: