Справа № 22ц-/0590/1765/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Горощук О.В.
Категорія 44 Доповідач Азевич В.Б.
26 квітня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Перепечаєнко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє також в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа - Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє також в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 6 грудня 2011 року,-
Рішеннями Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 6 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволений зустрічний позов ОСОБА_2 Остання разом з сином вселені в будинок АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_2 вказаним будинком.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив правовідносини сторін та зазначив, що відповідачка з неповнолітнім сином вимушена була залишити будинок через негативні стосунки з її сином ОСОБА_4 Проте правовідносини щодо користування спірним нерухомим майном виникли безпосередньо між нею та відповідачкою, а залучення сина ОСОБА_4 у якості співвідповідача за зустрічним позовом є безпідставним і незаконним.
Зазначає, що відповідачка прийняла добровільно рішення про залишення будинку.
На її думку, остання ніколи не була членом її сім'ї, а її відносини із сином носили мінливий та нестабільний характер, факт їх сумісного проживання однією сім'єю не встановлений.
Вважає, що суд безпідставно посилався як на підставу задоволення позову на ст. 156 ЖК України і ст. 405 ч. 1 ЦК України. Суд зазначив в рішення про те, що положення ст. ст. 71, 72 ЖК України та ст. 3391 ЦК України є взаємовиключними, проте не навів у рішенні мотивів цього.
Зазначає, що проживання сина відповідачки разом з її сім'єю може негативно впливати на його розвиток, оскільки відповідачка є сторонньою особою для її родини. Окрім того, вона має своє житло в м. Білозірське - трикімнатну квартиру.
Позивачка підтримала доводи апеляційної скарги.
Відповідачка просила її відхилити.
Від органу опіки та піклування надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
Інші сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить ? частка житлового будинку АДРЕСА_1. За вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 Батьком ОСОБА_3 є син позивачки ОСОБА_4
В січні 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 припинили сумісне проживання і остання разом з сином виїхала з будинку, оскільки ОСОБА_4 постійно бив її та малолітнього сина. Вона неодноразово зверталася до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області з заявами про завдання їй тілесних ушкоджень.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, мотивуючи свої позовні вимоги, помилково посилалася на статті 71 та 72 ЖК України та ст. 391 ЦК України, тоді як дані правовідносини регулюються ст. 405 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 є власницею ? частки спірного будинку.
Задовольняючи зустрічний позов, суд посилався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Суд обґрунтовано вважав, що відповідачка є членом сім'ї позивачки, оскільки вона тривалий час знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з її сином ОСОБА_4 Як вбачається з матеріалів справи, вона зареєстрована у спірному житлі з 17.11.2004 року. (а. с. 7 - 9, 36)
ОСОБА_4 перешкоджав відповідачці проживати у спірному житлі, про що свідчить та обставина, що остання неодноразово зверталася до органів міліції у зв'язку з протиправними діями з його боку. Тобто він створив умови, які перешкоджають їй проживати у вказаному житлі.
З вказаними висновками суду першої інстанції можливо погодитися, оскільки вони ґрунтуються на законі та обставинах справи.
Районний суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановлені факти, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З позовної заяви (а. с. 3) та з уточненої позовної заяви (а. с. 58) вбачається, що позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що відповідачка на протязі більше ніж 6 місяців не проживає у спірній квартирі, а саме з січня 2010 року. На підтвердження цієї обставини вона надала довідку Комітету мікрорайону залізничний №1 від 18 серпня 2011 року. Як на правову підставу своїх позовних вимог вона посилалася пна ст. ст. 71, 72 ЖК України, що регламентують питання збереження права на житлову площу в квартирах державного і громадського житлового фонду.
Оскільки квартира належить ОСОБА_1 на праві власності - на підставі договору купівлі-продажу від 7 листопада 2003 року (а. с. 4), тому дані правовідносини регулюються ст. 405 ЦК України згідно з якою, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З врахуванням тієї обставини, що відповідачка не проживає в спірному житлі з поважних причин, оскільки син позивачки перешкоджав їй проживати у будинку, а остання не має іншого житла та не втратила інтересу до спірної квартири, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову первісного позову.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 6 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: