1
Справа №11-0590-2797-12 р. Головуючий 1-ої інстанції: Сазонова М.Г.
Категорія ст.186 ч.2 КК України Доповідач: Опря Л.О.
Ім'ям України
07 вересня 2012 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Опря Л.О.
суддів - Гришина Г.А., Стародуба О.Г.
за участю прокурора - Щурської І.Ф.
за участю засудженого - ОСОБА_1
розглянула кримінальну справу за апеляційною скаргою державного обвинувача у справі на вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 24 травня 2012 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-н України, з середньою спеціальною освітою, не працює, в силу ст.89 КК України не судимий; засуджений:
- за ст. 186 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі,
- за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 2 роки позбавлення волі, -
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджений за те, що він 02 лютого 2012 року, приблизно о 12.30 годині, знаходячись біля будинку №44 по вул. Енергетична в сел. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, діючи умисне, по корисливих мотивах, відкрито викрав у ОСОБА_2 з корзини гаманець, що знаходився в ній, вартістю 20 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 460 грн., мобільний телефон марки «Самсунг» вартістю 380 грн. з сім-картою мобільного оператора МТС, вартістю 10 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 20 грн., після чого з місця злочину з викраденим зник і розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 890 грн..
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 лютого 2012 року, приблизно о 17.10 годині, знаходячись біля будинку №27 по вул. Леніна м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, діючи умисне, повторно, по корисливих мотивах, відкрито викрав у ОСОБА_3 жіночу сумку вартістю 80 грн., вирвавши її з руки останньої, з футляром для окулярів вартістю 8 грн., окулярами вартістю 12 грн., паспортом гр-на України на ім'я ОСОБА_3, посвідченням ветерана праці і пенсійне посвідчення на теж ім'я, що знаходилися в ній, після чого з місця злочину з викраденим зник і розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 100 грн..
Цього ж дня, приблизно о 17.30 годині, знаходячись на залізничній станції «Каракуба» м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, діючи умисне, повторно, по корисливих мотивах, відкрито викрав у ОСОБА_4, вирвавши з руки останньої, жіночу сумку вартістю 30 грн., з грошима, що знаходилися в ній, в сумі 120 грн., а так само булкою хліба, 2-ма банками варення, 3-ма бананами, лимоном, ліками, іконами, які матеріальної цінності не представляють, після чого з місця злочину з викраденим зник і розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 150 грн..
У принесеній на вирок апеляційній скарзі державний обвинувач у справі, посилаючись на призначення судом 1-ої інстанції засудженому ОСОБА_1 надмірно м'якої міри покарання, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, скоїв два злочини відносно осіб похилого віку; просить про скасування вироку, постанові у справі нового вироку і призначенні ОСОБА_1 покарання за ст.186 ч.1КК України - 1 рік позбавлення волі, за ст.186 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, прокурора Щурську І.Ф., про необґрунтованість доводів апеляційної скарги і залишення вироку без змін, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти апеляційної скарги державного обвинувача у справі та просив залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів знаходить аргументи апеляційної скарги державного обвинувача у справі не обґрунтованими і не підлягаючими задоволенню, з наступних підстав.
Винність засудженого ОСОБА_1 в скоєнні злочинів за ст.ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України при обставинах, приведених у вироку суду 1-ої інстанції, в повному обсязі доведена сукупністю досліджених під час судового розгляду об'єктивних доказів у справі, повністю визнавалася ним на досудовому слідстві і при розгляді справи в суді, а також не оспорюється в принесеній на вирок апеляції і самим засудженим в суді апеляційної інстанції.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ст.ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
Міра покарання, пов'язана з позбавленням волі, призначена судом 1-ої інстанції ОСОБА_1 з врахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину.
В той же час обґрунтовано взяті до уваги обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1: щиросердне каяття, явка з повинною, добровільне відшкодування заподіяного збитку.
Тому суд 1-ої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість на підставі ч.1 ст.69 КК України призначити основне покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.186 КК України, а при призначенні остаточного покарання, керуючись ст. 70 ч.1 КК України, вибрати принцип повного поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Тому аргументи апеляції державного обвинувача у справі про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання необґрунтовані.
Інших апеляційних підстав для скасування або зміни вироку суду 1-ої інстанції немає.
Керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державного обвинувача залишити без задоволення.
Вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 24 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України залишити без зміни.
Судді: