Справа № 22ц-0590/2749/2012 р. Головуючий 1 інстанції Домарєв О.В.
Категорія 21 Доповідач Азевич В.Б.
22 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецький регіональний учбовий центр» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вичинити певні дії,
за апеляційною скаргою Державного підприємства «Донецький регіональний учбовий центр» на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 23 січня 2012 року, -
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 23 січня 2012 року задоволений зазначений позов - зобов'язано ДП «Донецький регіональний учбовий центр» звільнити приміщення нежитлової будівлі учбово-курсового комбінату літ. А-3, яке розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1
На вказане рішення ДП «Донецький регіональний учбовий центр» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом матеріального права.
Зазначає, що ДП «Донецький регіональний учбовий центр» знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на законних підставах, про що свідчать Свідоцтво про реєстрацію, Статут підприємства, розподільчий баланс та інші документи щодо місця реєстрації підприємства.
Відповідач вважає, що спірне приміщення вибуло з державної власності у порушенні законодавства, тому підприємство звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та державної виконавчої служби з тих підстав, що при зверненні стягнення на майно боржника-юридичної особи було порушені вимоги ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто державний виконавець не звернув у першу чергу стягнення на інше майно, яке знаходиться у самій будівлі, а звернув стягненні на об'єкт нерухомості, яке повинно виконуватися у другу чергу.
Окрім того, будівля була продана позивачу за ціну, яка у п'ять разів менше ніж балансова вартість. Відповідач зауважує, що задоволення зустрічного позову про визнання дій державної виконавчої служби неправомірними та визнання недійсною угоди з продажу нерухомого майна на прилюдних торгах відповідно виключало можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Представники відповідача Майоров П.М. та Бережний О.М. підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_4 просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції, посилаючись на ч. 3 т. 61 ЦПК України, зазначив, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року при розгляді апеляційної скарги ДП «Донецький регіональний учбовий центр» та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року у справі за позовом ДП «Донецький регіональний учбовий центр» до КП «БТІ м. Донецька», треті особи: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, ОСОБА_1, ВАТ «Донецькшахтобуд» про визнання недійсною реєстрації права власності були встановлені наступні обставини.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.06.2008 року № 236 затверджено перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Донецькшахтобуд» під час корпоратизації станом на 01.05.1996 року, зокрема будинок учбово-курсового комбінату за адресою: АДРЕСА_1 (п. 18).
Згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2008 року №555 зі складу ВАТ «Донецькшахтобуд» виділений відокремлений структурний підрозділ «Учбово-курсовий комбінат» та створено на його базі ДП «Донецький регіональний учбовий центр», а наказом міністерства від 27.02.2009 року затверджений його статут.
15.04.2009 року за актом приймання-передачі будівля за адресою: АДРЕСА_1 передана від ВАТ «Донецькшахтобуд» на баланс ДП «Донецький регіональний учбовий центр».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що передача будівлі на баланс відповідачу не можна вважати підставою для переходу права власності на неї, а технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на об'єкт нерухомого майна.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що власником спірного об'єкту нерухомого майна було ВАТ «Донецькшахтобуд», а після його продажу з прилюдних торгів ним став позивач ОСОБА_1, який отримав свідоцтво від 10.06.2011 року, що посвідчене приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер за реєстром - 28201614, номер запису: 11206, в книзі: 35 в.
Апеляційний суд вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановленні факти, наданні сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як передбачено ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Предметом спору в даній справі є усунення перешкод у володінні та користуванні спірним об'єктом нерухомого майна, що відповідає способу захисту цивільних прав, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Оскільки відповідач у добровільному порядку не звільняє приміщення будівлі, що належить позивачу на праві власності, тому вимоги останнього є правомірними та підлягають захисту.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі і обставинах справи та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецький регіональний учбовий центр» відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 23 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: