Справа 22ц/0590/5413/2012 Головуючий у 1 інстанції Васильєва Н.П.
Категорія 49 Доповідач Ларіна Н.О.
10 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 07 березня 2012 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
Ухвалою судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 07 березня 2012 року заяву ОСОБА_3 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон задоволено у повному обсязі : встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до скасування вказаної ухвали судом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на підставі доручення, просила скасувати ухвалу суду.
В апеляційний скарзі представник відповідача зазначила, що у матеріалах справи відсутні докази про наявність спору між сторонами, позивач не звертався до відповідача з пропозицією зареєструвати батьківство дитини, обраний спосіб забезпечення позову не відповідає змісту позовних вимог, порушує права відповідача на пересування, судом не встановлено наявність необхідних умов для встановлення батьківства, а саме, що мати не перебуває в шлюбі, немає спільної заяви батьків, запис про батьківство вчинений зі слів матері, та інше.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, ухвалу суду про обрання способу забезпечення позову у вигляді встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон скасувати.
Позивач в засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - телефонограмою, яка зареєстрована у журналі телефонограм № 2 за № 474 , тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без його участі.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач вернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, в який просив визнати його батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Від позивача в суд надійшла заява, з проханням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження права виїзду за межі України - ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_5 до прийняття рішення за вказаним спором.
Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 07 березня 2012 року заяву ОСОБА_3 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон задоволено.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : 1/ причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2/ вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3/ інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У відповідності ч. 1,2 ст. 152 ЦПК України накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
В ч.3 ст. 152 ЦПК зазначено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.7 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, данні про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом обмеження виїзду за кордон ОСОБА_4 з ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та такі вимоги не суперечать вимогам закону до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Проте з такими висновками районного суду повністю погодитися не можна за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України.
Серед видів такого забезпечення ст. 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Стаття 6 цього закону передбачає, що при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.
Зазначеним законом не передбачено тимчасового обмеження виїзду за кордон відповідача у цивільній справі за ухвалою суду.
Таким чином, ураховуючи, що в Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 151-153 ЦПК України, застосувати такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з порушенням у суді цивільної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд застосував зазначений спосіб забезпечення позову з порушенням норм Цивільного процесуального кодексу України виходячи за межі своїх процесуальних повноважень.
З урахуванням того, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства, висновок суду не відповідає обставинам справи, ухвала суду підлягає скасуванню з відмовою заявнику у забезпеченні позову у такий спосіб як обмеження у праві виїзду за межі України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 312 ч. 1 п. 2, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 07 березня 2012 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом обмеження у праві виїзду громадянки України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: