Справа 22ц/0590/9668/12 Головуючий у 1 інстанції Березніков О.В.
Категорія 24 Доповідач Ларіна Н.О.
27 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Азевича В.Б.,
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Якубовський А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 липня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію.
В позові зазначив, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, є споживачами теплової енергії, мають особовий рахунок. Оскільки відповідачі несвоєчасно сплачують комунальні послуги, тому утворилась заборгованість за період з 01 червня 1998 року по 01 березня 2011 року в сумі 6 574 грн. 96 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 липня 2012 року позовні вимоги задоволено : стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за відпущену теплову енергію в розмірі 6 574 грн. 60 коп., вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідачі просили рішення суду першої інстанції скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідачами зазначено, що доводи відповідачів не були враховані, не зазначено підстави для їх відхилення, позовні вимоги не правильно сформульовані, судом не застосовано строк позовної давності, оскільки позивач не звертався з вимогами про сплату заборгованості з 1998 року не проводились акти звірок заборгованості.
В апеляційний скарзі відповідачі зазначають, що на їх думку наказ про стягнення з них заборгованості за спожиту теплову енергію скасовано, договір про постачання з відповідачем не укладався, тому відсутні підстави для стягнення зазначеної суми заборгованості.
Апелянти стверджують, що в рішенні суду взагалі не вірно зазначено прізвище відповідачів.
Представник відповідачів, у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача, у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, є споживачами теплової енергії, мають особовий рахунок, тому повинні нести солідарну відповідальність по сплаті за комунальні послуги. Відповідно до довідки позивача відповідачі несвоєчасно сплачують комунальні послуги, тому утворилась заборгованість за період з 01 червня 1998 року по 01 березня 2011 року в сумі 6 574 грн. 96 коп.
Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України окрім плат за житло наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що сукупність безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів по справі дає суду підстави визнати правомірними і обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за відпущену теплову енергію за період з 01 червня 1998 року по 01 березня 2011 року в сумі 6 574 грн. 96 коп.
Апеляційний суд не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він постановлений без врахування заяви відповідача щодо застосування вимог ст. 257 ЦК України, тому рішення суду підлягає зміні.
У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; 6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; 7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Як вбачається з матеріалів справи, у своїх запереченнях відповідачі зазначали про застосування строку позовної давності при вирішенні питання щодо стягнення суми боргу (а.с. 22-23), судом першої інстанції всупереч вимог діючого законодавства зазначена заява не розглянута, тому стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість за період з 19 квітня 2009 (в межах трирічного строку від дати звернення до суду) року по 01 березня 2011 (в межах позовних вимог) року в розмірі 1705,22 грн.(601,31+32,02+1769,72+861,96)-(208,79+1351,00). Позов до відповідачів заявлений 19 квітня 2012 року (а.с. 4).
На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача підлягає сплачений судовий збір (а.с. 3) у розмірі 214,60 грн.
Таким чином доводи апеляційної скарги, щодо не застосування строку позовної давності є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги, щодо не правильного формулювання позовних вимог, не укладання договору з позивачем, не проведення звірок заборгованості, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки представник відповідачів не заперечував отримання відповідачами послуг з теплопостачання, позовні вимоги формулюються позивачем на власний розсуд, перевіряються та оцінюються судом, проведення звірки розрахунків та заборгованості діючим законодавством покладено на споживача.
З вищенаведеного, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права - рішення суду підлягає зміні, апеляційна скарга частковому задоволенню
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 3,4, 313- 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 липня 2012 року змінити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Макіївтепломережа» заборгованість за відпущену теплову енергію в розмірі 1705 грн. 22 коп., судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., а всього 1919 (одна тисяча дев'ятисот дев'ятнадцять) грн. 82 коп.
В інший частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: