Справа № 22ц-0590/2864/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Куліков В.В.
Категорія 37 Доповідач Азевич В.Б.
29 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 23 січня 2012 року, -
Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 23 січня 2012 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову.
На вказане рішення позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що суд безпідставно посилався як доказ на витяг протоколу зборів уповноважених колишнього колгоспу ім. Калініна від 08.02.1992 року, згідно з яким колгосп продав його батьку будинок за 2 300 крб., проте такі документі у справі відсутні.
При цьому суд не дослідив архівну довідку, згідно з якою протоколом засідання правління колгоспу ім. Калініна від 15.05.1959 року батьку була виділена земельна ділянка для будівництва жилого будинку. Також наявна виписка з погосподарської книги, у якій мається запис №5 про реєстрацію ОСОБА_3 разом із сім'єю і де зазначено, що у батька є жилий будинок, рік забудови якого - 1960.
Вважає, що суд дійшов до помилкового висновку про самовільне будівництво жилого будинку, а ним було надано достатньо документів на підтвердження того, що спадкодавець є власником цього будинку.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на жилий будинок, що знаходиться в с. Новопавлівка по вул. Комінтерну, 5. У даному будинку на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем його дружина - ОСОБА_4
Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, але не оформила на своє ім'я та померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Дочка померлої ОСОБА_2 від своєї частки в спадковому майні відмовилася.
Згідно довідці Степанівської сільської ради ОСОБА_3 проживав у спірному будинку по день смерті і був записаний у господарській книзі за № 130.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 був фактичним власником будинку, але не мав відповідних документів, тобто побудував його самочинно. Окрім того, суд зазначив, що спір про право на спадщину між сторонами відсутній і підставою для звернення до суду є відсутність правовстановлюючого документа на ім'я спадкодавця.
З вказаними висновками суду першої інстанції можливого погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину
Я роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто позивач має право ставити питання про визнання за ним права на спадщину у разі відсутності можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.
У даному випадку, він просить визнати право власності за померлим батьком, що не ґрунтується на нормах закону.
З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 23 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: