Справа № 22ц/0590/4474/2012 Головуючий в 1 інстанції Тверського С.М.
Категорія 34 Доповідач Ларіна Н.О.
10 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Соледарське комунальне виробниче ремонтне - житлове підприємство, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, викликати до залу суду для надання пояснень свідків.
В доводах апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом не вірно застосовано вимоги процесуального права, та порушено строки розгляду справи.
В апеляційній скарзі зазначено, що в мотивувальній частині рішення суд посилається не на акти та інші докази надані позивачем, а на пояснення свідків; в наданих суду актах чітко зазначено, що залиття сталось із за прориву труби в квартирі відповідача; відповідачі не визнавали позов а у тексті рішення відсутні пояснення відповідачів, якими б вони доводили відсутність своєї провини; судом не врахована заява третьої особи з якої чітко вбачається провина відповідача у залитті квартири позивача.
Також, в апеляційній скарзі, позивачем зазначено, що вона просила стягнути моральну шкоду у розмірі 8 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 3 000 грн. На думку позивача, вона довела всі обставини по справі, а суд допустив неповноту у мотивуванні рішення та порушив та не вірно застосував вимоги процесуального права.
Позивач, в судовому засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідачів, в судовому засіданні апеляційного суду, проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник третьої особи в засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - телефонограмою від 04 травня 2012 року, яка зареєстрована у журналі телефонограм № 2 за № 465, до суду надіслав заяву з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника, тому суд на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав, за таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі продажу від 02.04.2009 року позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Згідно відповіді третьої особи та наданих суду актів - квартира позивача не одноразово була залита квартирами поверхом вище (а.с. 16, 20), що підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 зареєструвала шлюбні відносини та змінили прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 89).
З матеріалів справи вбачається, що власник квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_8 помер та знятий з реєстраційного обліку ІНФОРМАЦІЯ_2; донька ОСОБА_9 знята з реєстраційного обліку 02 вересня 1988 року; син ОСОБА_10, дружина ОСОБА_7 та донька ОСОБА_3 - зняті з реєстраційного обліку 26 липня 1995 року (а.с. 18, 27), тобто відсутні особи, які б були зареєстровані за зазначеною адресою.
Право власності на квартира АДРЕСА_1 зареєстровано у КП Артемівське БТІ 03 серпня 2010 року за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41, 99) на підставі свідоцтва про право власності за заповітом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 80).
З свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с. 48, 50).
З довідки Парасковіївської сільської ради ОСОБА_7 зареєстрована за адресою по АДРЕСА_2 з 15 липня 1996 року (а.с. 88).
Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги - 05 квітня 2011 року, 05.08.2011 року та просила стягнути з ОСОБА_2 грошові суми у відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із залиттям її квартири за період 2010 року.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана не правомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичних або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою. Яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того що позивачем не доведено, що шкоду, яка була спричинена позивачу була здійснена з вини відповідача ОСОБА_2
З зазначеним висновком погоджується апеляційний суд, оскільки позивач звернула позовні вимоги тільки до ОСОБА_2, а провина ОСОБА_2, у залитті квартири не доведена позивачем, до того ж ОСОБА_2 знята з реєстраційного обліку 26 липня 1995 року в квартирі НОМЕР_1, не є власником зазначеної квартири, відомостей щодо її проживання в цій квартирі суду не надано і не зазначено у позові. Тому, оскільки на підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_2 є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги щодо судом не вірно застосовано вимоги процесуального права, та порушено строки розгляду справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки порушення строків розгляду не призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги, що судом не враховані заяви третьої особи про наявність провини відповідача у залитті, акти про залиття, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки в зазначеному листі - поясненні суд вбачається посилання на провину власника квартири 3 26, але ж ОСОБА_2 не є власником квартири НОМЕР_1, не проживає в неї, що вбачається з наданих доказів, акти про залиття також не містять інформації про залиття квартири позивача саме ОСОБА_2 в цих актах містяться лише посилання на прорив труби в зазначеній квартирі (а.с. 86-87, 16,20), з акту від 29 листопада 210 року взагалі вбачається,що залиття квартири позивача сталось з квартири № 29 - двома поверхами вище квартири позивача.
Доводи апеляційної скарги що відповідачі не визнавали позов а у тексті рішення відсутні пояснення відповідачів, якими б вони доводили відсутність своєї провини , апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відсутність вини ОСОБА_2 підтверджена окрім пояснень представника, письмовими доказами з яких вбачається, що вона не є власником та не проживає в квартирі НОМЕР_1.
Доводи апеляційної скарги відносно неналежної правової оцінки наданим позивачем доказам, є непереконливими та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що, ухвалюючи рішення, суд, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, надав оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, їх достатності, взаємному зв'язку доказів у їх сукупності, а також навів мотиви, з яких він дійшов до висновку про те, що позивачем не було доведено наявність підстав за ст. 1166, 1167 ЦК України для стягнення з ОСОБА_2 грошових сум у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 3, 308, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: