Справа № 22ц/0590/10020/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Токарєв А.Г.
Категорія 26 Доповідач Ларіна Н.О.
20 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Азевича В.Б.
Суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.
при секретарі Хоменко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Красноармійськвугілля» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Красноармійськвугілля», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю, -
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 40 000 грн., вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального та процессуального права, оскільки судом не досліджені докази у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 дійсно знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 14 квітня 2012 року та виключений у зв'язку зі смертю. ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18 год. 10 хв. на дільниці де працював ОСОБА_2 стався обвал породи, що спричинило смерть ОСОБА_2 (сина позивача). на думку відповідача судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 був попереджений про умови праці при прийомі на роботу, що відповідно до п. 8.21 Колективного Договору передбачено у разі смерті потерпілого виплати сім'ї потерпілого сплачуються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом не прийнято до уваги, що третьою особою - Фондом було проведено соціальні виплати та разові виплати у зв'язку зі смертю утримувача, що відповідачем розглянуто вимоги сім'ї відносно відшкодування матеріальної шкоди, запропоновано працевлаштування дружини загиблого, надана вказівка щодо звернення позивача як матері загиблого для отримання безплатного вугілля, покладений асфальт у домоволодінні позивача площею 127 кв.м. вартістю 40 000 грн., інших клопотань у сім'ї загиблого не виникало.
Апелянт вважає, що стягнення судом відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000 грн. проведено без врахування допомоги сім'ї загиблого та конкретно допомоги позивачу (покладення асфальту).
На думку апелянта суду не надано доказів, що загиблий був утримувачем матері - позивача, судом не з'ясовано чи є в позивача інші діти та дохід, відсутні звернення позивача до лікаря психіатра за медичною допомогою з питань душевних страждань, що за іншими рішеннями судів апеляційної інстанції стягнуто меншу суму на відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційного суду висловив думку що покладається на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та відповідач перебували в трудових правовідносинах, (а.с. 4-7), ОСОБА_2 є сином позивача (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2, виконуючи трудові обов'язки отримав пошкодження не сумісні з життям (а.с. 13-30).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що загибеллю ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 як матері загиблого завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, які не можливо відновити та на підставі ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України підлягають відшкодуванню.
Висновок суду відповідає нормам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
З обставин справи вбачається, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18 годині 10 хв. при виконанні виробничого завдання роботодавця отримав травми не сумісні з життям, про що складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.13-30).
У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно по ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'ю.
Тобто за нормою закону передбачене відшкодування батькам моральної школи без зазначення будь яких умов зазначеного відшкодування, таким чином доводи апеляційної скарги про не доведеність суду, що загиблий був утримувачем матері - позивача, та що судом не з'ясовано чи є в позивача інші діти та дохід, апеляційний суд не приймає до уваги.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу доведений сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції : актом про нещасний випадок на виробництві (а.с.13-30), свідоцтвом про смерть (а.с.10).
Підприємство не забезпечило безпечних умов праці працівнику. Причиною смерті є тупа травма грудної клітини з переломами ребер з права 6,7, зліва: 2.3,4,5,6,7,9,10,11 з пошкодженням пристінкової плеври, крововиливами у тканини правого та лівого легенів, крововиливами у праву та ліву плевральну порожнину та розвитком травматичного та геморрагічного шоку. Доказом вини власника в нещасному випадку є складений акт про нещасний випадок на виробництві ф. Н-1, тому доводи апеляційної скарги про відсутність вини спростовуються актом.
Доводи апеляційної скарги, що сума відшкодування моральної шкоди визначена судом без врахування допомоги сім'ї загиблого відповідачем та третьою особою без врахування конкретної допомоги позивачу у покладення асфальту, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем та третьою особою проведені відшкодування матеріальної допомоги на підставі діючого законодавства, колективного договору тощо, зазначені виплати матеріальної шкоди на відшкодування моральної шкоди матері загиблого не впливають.
Доводи апеляційної скарги, що у матеріалах справи відсутні звернення позивача до лікаря психіатра за медичною допомогою з питань душевних страждань, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки звернення до лікаря психіатра батьків не передбачені вимогами ст. 1168 ЦК України у разі завдання смерті фізичної особи.
Доводи апеляційної скарги, що за іншими рішеннями судів апеляційної інстанції стягнуто меншу суму на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки розмір грошового відшкодування моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з врахуванням конкретних обставини справи, засади розумності, виваженості і справедливості, глибини фізичних та душевних страждань позивача в зв'язку зі смертю сина.
За таких обставин апеляційна підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Красноармійськвугілля» відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: