Справа № 22ц/0590/10247/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Грачов В.Л.
Категорія 27 Доповідач Ларіна Н.О.
11 жовтня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Смєлік С.Г., Ларіної Н.О.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним кредитного договору, -
Рішенням Артемівського районного суду Донецької області від 27 серпня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено : стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 275/322 від 24 квітня 2008 року у розмірі: 25 004,20 доларів США, які складаються з заборгованості за кредитом у розмірі 21 268,13 доларів США, суми заборгованості за відсотками 1045,42 долара США, пеня за прострочення строків сплати кредиту 311,04 долара США, пеня за прострочення строків сплати процентів 15,48 доларів США, штраф за прострочення строків сплати кредиту та проценти 2 364,13 доларів США, вирішено питання про судові витрати; в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову банку і задовольнити їх зустрічний позов.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилаються на те, що суд однобічно оцінив письмові докази та вважав встановленими обставини, які є недоведеними, в результаті чого, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що 08.04.2008 року ОСОБА_1 був укладений договір купівлі продажу автомобілю з яким його дружина ОСОБА_2 (яка дізналась про купівлю автомобілю) не була згодна, але ж угода вже була укладена. 24.04.2008 року він звернувся до Банку для кредиту та отримав відмову у наданні кредиту у національній валюті але було запропоновано кредитування у доларах США з поясненням, що грошові кошти будуть видаватися у національній валюті. Оскільки ОСОБА_1 був розгублений, що купівля бажаного автомобілю може зірватися, то він піддався на умовляння представника Банку та підписав договір з погашенням кредиту до 22 квітня 2015 року на користування кредитними грошами у сумі 25 743 доларів США під 12,55%. За суперечливими умовами кредитного договору грошові кошти надавались у національній валюті а не в доларах США, Банк отримував комісію за обмін грошей, 24 квітня 2008 року був укладений ще й договір відновлюваної кредитної лінії № 275/322-2.
Вважає, що грошова одиниця України гривна; долари США ОСОБА_1 не були потрібні; його волевиявлення не було вільним а було вимушеним; спірний договір не є реальним; оскільки якщо позивач просив кредит у доларах США, то мав би отримати долари а не гривню; на використання валюти Банку необхідна ліцензія.
Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, в удовому засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, в задоволенні вимог банка відмовити.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - телефонограмою, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без його участі.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що 24 квітня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, укладений договір № 275/322 на купівлю автотранспортних засобів згідно з яким, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 743,00 доларів США зі сплатою 12,55% річних з терміном остаточного погашення 23 квітня 2015 року. Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний проводити погашення кредиту рівними частками згідно графіку та сплачувати проценти, нараховані на залишок заборгованості. Пунктами 3.2.3. даного договору передбачено право кредитора вимагати дострокового виконання грошових зобов'язань у разі невиконання або неналежного виконання договору позичальником (а.с. 5-9), за договором позивачем отримано грошові кошти у сумі 130 000, 00 грн.(а.с. 10). 24.квітня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 275/322-2 за яким надання кредиту буде здійснюватися окремими траншами зі сплатою 18% річних за Кредитом в межах максимальної заборгованості позивальника за кредитом в сумі 11 569, 00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 23 січня 2015 року на умовах, визначених Договором.
На забезпечення зобов'язань за договором кредиту № № 275/322-2 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави від 24.04.2008 року № 275/322-1, предметом якого є автомобіль NISSAN X TRAIL вартістю 177 700 грн.
Заборгованість складає 25 004,20 доларів США, з яких : заборгованості за кредитом у розмірі - 21 268,13 доларів США, суми заборгованості за відсотками -1 045,42 долара США, пеня за прострочення строків сплати кредиту - 311,04 долара США, пеня за прострочення строків сплати процентів - 15,48 доларів США, штраф за прострочення строків сплати кредиту - 2 364,13 доларів США.
Як встановлено судом першої інстанції, порушення зобов'язань за Договором підтверджується розрахунком заборгованості від 24.04.2010 року (а.с. 13) Банк повністю виконав умови договору - ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі за умовами договору.
Відповідач звертався до АТВТ «Компанія Алекс», а банк розглядав питання про надання кредиту і направив гарантійний лист.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань за договором внаслідок чого, утворилася заборгованість у розмірі 21 268,13 доларів США, тому він повинний повернути суму кредиту з відсотками та сплатити пеню.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач, будучи повнолітньою та дієздатною особою, погодився з умовами договору з сумою кредиту, суду не надано належних доказів що ОСОБА_1 був вимушений укласти договір у іноземній валюті, ОСОБА_1 протягом двох років виконував умови договору, існує згода ОСОБА_2 на укладення кредитного договору.
Тобто, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надав доказів введення його в оману робітниками банку стосовно істотних умов договору.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання кредитного договору частково недійсними та відмовив у задоволені зустрічного позову.
Колегія суддів вважає за можливе погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач власноруч підписав договір кредиту на суму 25 743,00 доларів США та графік погашення кредиту на 84 місяця. Згідно заяві про видачу готівки № UK1 він отримав 130 002,15 грн. (а. с. 5-13)
З огляду на наведене, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи скарги відповідача щодо введення його в оману працівниками банку стосовно валюти кредиту, що його волевиявлення не було вільним а було вимушеним, що долари США ОСОБА_1 не були потрібні, оскільки вони не ґрунтуються на обставинах справи та підтверджуються діями ОСОБА_1, який протягом двох років виконував умови договору.
Як зазначено у ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідач на свій розсуд укладав договір кредиту з банком та погодилася з його умовами, тому доводи скарги стосовно порушення норм законодавства при укладені спірного договору є необґрунтованими, та такими, що не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що відсутні обставини для визнання частково недійсним договору кредиту з підстави, на яку посилається в скарзі відповідач.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги що ОСОБА_2 не знала про купівлю автомобілю та не погоджувались, оскільки такі доводи не спростовують висновків суду щодо наявності згоди дружини ОСОБА_1 на укладення кредитного договору, до того ж при підписанні договору кредиту п. 1.4. ОСОБА_1 гарантував відсутність подій, що загрожують належному виконанню цього Договору про які він не повідомив кредитора.
Доводи апеляційної скарги, що спірний договір не є реальним, оскільки якщо позивач просив кредит у доларах США, то мав би отримати долари а не гривню, що на використання валюти Банку необхідна ліцензія, що грошова одиниця України гривна, апеляційний суд не приймає, оскільки такі доводи не спростовують висновки суду що ОСОБА_1 підписав Договір, отримав грошові кошти, виконував його протягом двох років, до того ж ст. 99 Конституції України визначений правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, та надання і одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі і умовах договорів та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: