Справа № 22ц - 0590/1266/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Нікіфоров М.Ю.
Категорія 47 Доповідач Азевич В.Б.
1 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 5 грудня 2011 року, -
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 5 грудня 2011 року розірваний шлюб між сторонами.
На вказане рішення відповідачка подала апеляційну скаргу посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що суд не звернув уваги на її пояснення стосовно моменту і підстав припинення шлюбних відносин з позивачем. Вказує, що рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України. Просить його скасувати та ухвалити нове рішення про розірвання шлюбу.
Відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги.
Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили її відхилити.
Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який зареєстрований 14.07.2007 року у відділі РАЦС Судацького районного управління юстиції Автономної республіки Крим, актовий запис №84.
Вказаним рішення суду встановлено, що шлюбні відносини припинені з січня 2001 року. Підставою припинення шлюбних відносин суд зазначив те, що між подружжям в наслідок непорозуміння виникли неприязні відношення.
Колегія судів вважає за можливе погодитися з висновками суду щодо підстав припинення шлюбних відносин та рішення про розірвання шлюбу, з яким по суті згодна відповідачка.
Вона не погоджується лише з встановленням часу фактичного припинення шлюбу, оскільки не була з цим згодна та звертала увагу суду на дану обставину.
Суд апеляційної інстанції вважає, що посилання суду на те, що сторони припинили шлюбні відносини у січні 2011 року не ґрунтується на належних доказах, оскільки зазначена обставина не була достеменно встановлена судом при розгляді даної справи. Про час припинення шлюбу йдеться лише у позовній заяві позивача, який не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
В матеріалах справи відсутній технічний запис судового процесу, а наявний протокол судового засідання, що не передбачено процесуальним законом. (а. с. 16 - 17)
У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити обставини, що оспорює відповідачка. Час припинення шлюбних відносин має для неї правове значення, оскільки, згідно із поясненнями відповідачки, з січня 2011 року до фактичного припинення шлюбу у жовтні 2011 року вони з позивачем сумісно придбавали майно.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте позивач не надав суду переконливих доказів стосовно часу фактичного припинення шлюбних відносин.
З огляду на наведене, з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції слід виключити посилання на те, що сторони припинили подружні стосунки у січні 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
По суті рішення суду про розірвання шлюбу є правильним, тому підстави для його скасування відсутні.
Таким чином, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 5 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: