Справа 22ц - 0590/5073/2012 Головуючий у 1 інстанції Орчелота А.В.
Категорія 53 Доповідач Ларіна Н.О.
03 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Риндіній Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Микитівського району м. Горлівки Донецької області на ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2012 року по цивільній справі за заявою прокурора Микитівського району м. Горлівки Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з комунального підприємства «Гагаріно» заборгованості по заробітній платі, -
Ухвалою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2012 року заяву прокурора Микитівського району м. Горлівки Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення КП «Гагаріно» заборгованості по заробітній платі було повернуто прокуророві Микитівського району м. Горлівки Донецької області.
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначено, що 08.02.2012 р. прокурором Микитівського району м. Горлівки, керуючись вимогами ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 3,45,96,97,98 ЦПК України, до Микитівського районного суду м. Горлівки пред'явлено заяву в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1290,20 грн. з боржника КП «Гагаріно», в зв'язку з порушенням підприємством-боржником вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
До вказаної заяви про видачу судового наказу в порядку ст.ст. 45, 98 ЦПК України надані копія заяви особи до прокуратури району щодо представництва її інтересів, неможливості її самостійно захищати, в зв'язку з відсутністю матеріальної можливості, довідка підприємства про заборгованість по заробітній платі у вищевказаній сумі, довідка підприємства про трудові відносини з робітником, копія паспорту та ідентифікаційного номеру заявника, копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства-боржника. В своїй заяві про видачу судового наказу прокурором відповідно до ст.ст 45, 98 ЦПК України було обґрунтовано повноваження прокурора та неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів в суді та надані ці документи, якими є заява щодо захисту його інтересів в суді шляхом представництва щодо стягнення даної заборгованості та довідка про наявність заборгованості по зарплаті, що свідчить про відсутність матеріальної можливості звернутись за послугами до адвоката, відсутність юридичної освіти та неможливість знайти безоплатного адвоката (юриста) - маються в матеріалах справи.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник зазначає, що суд, повертаючи заяву на підставі того, що заявником не було надано документ, який відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України підтверджує неможливість особи самостійно здійснювати представництво своїх інтересів в суді, не роз'яснив який саме документ повинно надати у підтвердження. До того ж суд необґрунтовано послався на неврахування прокурором, при пред'явлені заяви про видачу судового наказу, вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 28.11.11 р. №673 «Про виконання Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
На думку апелянта Законом України «Про безоплатну правову допомогу» встановлено 2 види безоплатної правової допомоги, а саме: первинна, яка надається відповідними суб'єктами (органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами приватного права, спеціалізованими установами), але до вказаного виду безоплатної правової допомоги складання документів процесуального характеру, в т.ч. позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду - не відносяться, що передбачено ст.ст. 7, 9 Закону, п. 1.4 Порядку роботи громадської приймальні з надання безоплатної правової допомоги, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України №3047/5 від 21.09.11 р., п. 5 розпорядження голови Донецької облдержадміністрації №673 від 28.11.11 р. «Про виконання Закону України «Про безоплатну правову допомогу», п. 1 Порядку розгляду звернень осіб, які звернулись до облдержадміністрації за безоплатною правовою допомогою, який затверджено розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації №2 від 03.01.2012 р.; по-друге, яка надається відповідно до порядку передбаченого Розділом ІІІ вказаного Закону відповідними суб'єктами (центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвокатами, які включені до Реєстрів адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом та на тимчасовій основі на підставі договору. До вказаного виду й входить представництво інтересів громадян, підготовка процесуальних документів та ін. Але відповідно до вимог п. 1-4 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаний Закон в даній частині, в т.ч. в частині порядку, передбаченого розділом ІІІ даного Закону - чинності ще не набрав, набирає з 01.01.13р.
Судова колегія, заслухавши доповідача, представника заявника, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання, з таких підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Ухвалою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2012 року заяву прокурора Микитівського району м. Горлівки Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення КП «Гагаріно» заборгованості по заробітній платі було повернуто прокуророві, з підстав п. 2 ст. 45 та п. 3 ч. 1 ст. 100 ЦПК України.
Повертаючи заяву суд виходив з того, що заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, що прокурором не враховані положення Закону України «Про безоплатну правову допомогу», розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 28 листопада 2011 року «Про виконання Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та не роз'яснено ОСОБА_1 його права на звернення до суб'єктів надання безоплатної правової допомоги, до заяви про видачу судового наказу додане лише звернення ОСОБА_1 до прокуратури Микитівського району м. Горлівки, в якому заявник просить вирішити питання про представництво його інтересів в суді прокурором, проте зазначене звернення ОСОБА_1 прокурором не перевірено, та в порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не додано жодних документів, які підтверджують неможливість ОСОБА_1 самостійно здійснювати представництво інтересів у суді.
Апеляційний суд не погоджується з зазначеним висновком суду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України (в редакції Закону № 4176 від 20 грудня 2011 року) з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Апеляційний суд вважає, що вказівки суду щодо ненадання прокурором даних щодо неможливості ОСОБА_1 самостійно здійснювати представництво в суді є формальними та передчасними, оскільки в заяві про видачу судового наказу прокурором відповідно до ст.ст. 45, 98 ЦПК України було обґрунтовано його повноваження та неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів в суді, надані відповідні документи: заява ОСОБА_1 щодо захисту його інтересів в суді шляхом представництва щодо стягнення даної заборгованості, довідки про наявність заборгованості по зарплаті, що свідчить про відсутність матеріальної можливості звернутись за послугами до адвоката, відсутність юридичної освіти та неможливість знайти безоплатного адвоката (юриста), які знаходяться в матеріалах справи, повертаючи заяву Прокурору суд повинен був роз'яснити, які саме документи необхідно було надати.
Виходячи з матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин та відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу позивача, оскільки судом порушено норми процесуального права та скасовує ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2012 року з переданням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п. 3, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Микитівського району м. Горлівки Донецької області, який діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.
Ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 лютого 2012 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: