Справа № 1570/5422/2012
25 жовтня 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді - Гусева О.Г.,
суддів - Стефанова С.О., Вовченко О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд зобов'язати Державну податкову адміністрацію України не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зобов'язати Державну податкову адміністрацію України зберегти форму обліку платника податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації - ст.ст. 28, 294, 296 ЦК України); зобов'язати Любашівську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області здійснювати в подальшому облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії на номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації); зобов'язати Любашівську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів стосовно позивача, зобов'язати Любашівську міжрайонну Державну податкову інспекцію в Одеській області проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
У судове засідання позивач не з'явилася, про дату час та місце судового рогляду була повідомлена належним чиним, позивач та її представник надали на адресу суду заяву з проханням слухати справу за їх відсутності, відповідно до якої позов підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача - Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції, до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, проте надіслав на адресу суду заяву в якій просив суд справу розглядати за його відсутністю.
Представник відповідача - Державної податкової служби України, до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань станом на час розгляду справи від відповідачів не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа була розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
29 жовтня 2011 р. позивачка звернулася до державної податкової адміністрації України із заявою, в якій зазначила про те, що вона за своїми релігійними переконаннями не може і не хоче користуватися електронним цифровим ім'ям - індивідуальним цифровим кодифікатором, відмовляється від цифрового кодифікатора та просить не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за нею форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по - батькові, роком народження), про що офіційно повідомила Любашівську міжрайону державну податкову інспекцію Одеської області.
29 жовтня 2011 р. позивачка також звернулася до Любашівської МДПІ Одеської області із заявою, в якій зазначила, що вона за своїми релігійними переконаннями просить в подальшому здійснювати її облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові та за місцем народження), не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а також проставити у її паспорті (на стор. 7. 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою (на стор. 13).
Листом Любашівської МДПІ Одеської області від 28.11.2011 року, а також листом державної податкової служби України від 18.11.2011 року позивачку повідомлено, що Податковим кодексом України запроваджено облік всіх фізичних осіб-платників податків без використання ідентифікаційних номерів. Фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи.
Крім того позивачка надала до Любашівської МДПІ Одеської області повідомлення за формою № 1П щодо відмови від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, зазначене повідомлення Любашівською МДПІ Одеської області було залишено без задоволення.
Судом встановлено, що у вищевказаному повідомленні не заповнено усі необхідні реквізити, а саме - рядки 25 -31 ("Місце роботи", "Телефон", "Паспорт фізичної особи". У вказаному повідомленні, позивачка здійснила відмітку про те, що з дією ст. 63 та ст. 70 Податкового кодексу України не згодна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"№ 320/94-ВР від 22.12.1994 р., для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"№ 320/94-ВР від 22.12.1994 р. заборонено внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.
Однак, зазначений Закон втратив чинність з 01.01.2011 р. згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.
У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Таким чином Податковим кодексом України на відміну від норм Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"№ 320/94-ВР від 22.12.1994 р. не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера натомість передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставлення в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Позивачка у позовній заяві просить зобов'язати Любашівську МДПІ Одеської області зберегти за нею та здійснювати в подальшому її облік як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії на номеру паспорту (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації), а також не вносити про неї інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників та інших обов'язкових платежів
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивачки суперечать порядку обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера встановленому Податковим кодексом України, а зміст відмітки яку позивачка просить проставити в її паспорті, не відповідає змісту відмітки, проставлення якої у випадку відмови особи від прийняття реєстраційного номера передбачено Податковим кодексом України.
Нормативним актом, який регулює відносини, які виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, - у Державному реєстрі є Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Державної податкової служби України від 17.12.2010 р. № 954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за № 1388/18683 (надалі - Положення).
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України, усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Пунктом 2 Розділу ІІ Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає, зокрема внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Згідно п. 2 розділу ІІІ Положення Облікова картка (Повідомлення, Заява) заповнюється машинописом або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються до органу державної податкової служби рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці (Повідомленні, Заяві) повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку.
Як вбачається із повідомлення ОСОБА_1 підпис зазначений на ньому не засвідчений в нотаріальному порядку, як того вимагає п. 2 розділу III Положення.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (пункт 2 розділу VIII Положення).
Згідно з пунктами 3 та 4 розділу VIII Положення, фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Відповідно до пункту 6 Розділу VIII Положення взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.
Згідно з пунктом 8 Розділу VIII Положення за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.
Відповідно до пункту 10 Розділу VIII Положення у разі якщо фізична особа подавала Облікову картку і відомості про неї включено до Державного реєстру, але яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вона зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Враховуючи наведені норми, механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.
В силу статей 6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Це означає, що порядок обліку платників податків та дії органів податкової служби у зв'язку з веденням цього обліку визначаються актами законодавства. Вимоги цих законодавчих актів є загальними, вони поширюють свою дію на необмежене коло осіб і не залежать від бажання особи, її згоди чи незгоди з встановленим правовим порядком.
Це також означає, що порядок обліку платника податку, який відмовився від ідентифікаційного номеру, не може визначатися й судовим рішенням, адже це виходить за межі компетенції суду.
Як було встановлено судом, позивачка звернулася до Любашівської МДПІ Одеської області із заявою встановленої форми - Повідомленням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відносно себе, проте у вказаному повідомленні не вказав усю необхідну інформацію.
Це означає, що позивачка не дотрималася вимог, передбачених актами чинного податкового законодавства та не вчинила дії, що пов'язуються з реалізацією права на відмову від ідентифікаційного номеру відносно себе.
Враховуючи викладене, факт порушення прав позивачки з боку відповідачів відсутній, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, колегія судів дійшла висновку, що вимоги позивачки є неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись: ст.ст. 6, 19, 92 Конституції України, Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України, ст., ст.63, 70 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159 - 164, 167, 186, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної Державної податкової інспекції в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсягу.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
26 жовтня 2012 року
Головуючий суддя: О.Г. Гусев
Суддя: С.О.Стефанов
Суддя: О.А. Вовченко
.