18 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5659/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ричинди В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанови, -
29 серпня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт по об'єкту "Реконструкція 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів в м. Гадяч Полтавської області", зареєстрованої Інспекцією 03.05.2012 р. за № ПТ 08312067979 та скасування постанови від 08.08.2012 р. № П-30-12-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 р. позивачу відмовлено у відкритті провадження в частині вимог щодо визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що ним у зв'язку з переобладнанням частини будівлі подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, при заповненні якої було допущено ряд неточностей, зокрема невірно зазначено цільове призначення земельної ділянки, а також вказана невірна інформація про ліцензію проектної організації. Вказані недоліки, з пояснень позивача, стали наслідком збоїв у роботі комп'ютера. У зв'язку з вищенаведеним позивач стверджує, що постанова 08.08.2012 р. № П-30-12-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 99 180,00 грн., винесена за результатами виявлених перевіркою порушень містобудівного законодавства, є безпідставною та підлягає скасуванню, оскільки помилки в декларації про початок виконання будівельних робіт були допущені позивачем ненавмисно. Позивач зазначає, що на момент проведення перевірки обов'язок внесення відомостей щодо цільового призначення земельної ділянки, а також відомостей про ліцензію проектної організації вже не передбачався нині діючою редакцією постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", в редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України №653 від 11.07.2012 р. Тому позивач вважає, що допущені помилки втратили свою актуальність на момент виявлення правопорушення.
Також позивач посилається на Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яким передбачена відповідальність лише юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В той же час постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 припинено. З наведеного позивач робить висновок, що на нього не розповсюджуються положення даного Закону.
У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає дії контролюючого органу неправомірними, а оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.
У судових засіданнях позивач та його представник підтримали позовні вимоги, при цьому зазначивши, що при оформленні декларації про початок виконання будівельних робіт дійсно були допущенні помилки при її оформленні, але визначена у декларації ІІІ категорія складності об'єкта будівництва не відповідає дійсності і підлягає коригуванню на ІІ, що має суттєве значення для правильності визначення розміру штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Інспекція при перевірці дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил діяла на підставі та у межах чинного законодавства, а оскаржувана постанова від 08.08.2012 р. № П-30-12-10 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 99 180,00 грн. винесена на підставі встановлених перевіркою порушень, які позивачем не оспорювалися.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частини житлового будинку за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом на зазначений житловий будинок (а.с.17-19).
Земельна ділянка площею 0,0318 га, на якій розташовано будинок за вказаною адресою, належить ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія Р1 №538584 (а.с.20).
03.05.2012 р. позивач подав до Інспекції Декларацію про початок виконання будівельних робіт №ПТ 08312067979 щодо реконструкції 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів (а.с.24-28).
30.07.2012 р. працівниками Інспекції проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 щодо реконструкції 1/2 частини житлового будинку під магазин промислових товарів за адресою Полтавська обл., АДРЕСА_1, результати якої оформлено актом від 30.07.2012 р. (а.с.10).
За результатами перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у пункті 14 декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.05.2012 р. №ПТ 08312067979, на підставі якої розпочато будівельні роботи, наведені недостовірні дані, а саме: цільове призначення вказаної земельної ділянки зазначено "комерційне використання", що не відповідає призначенню згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія Р1 №538584, відповідно до якого землю передано для "обслуговування житлового будинку та господарських споруд". Крім того, у пункті 11 даної декларації наведена інформація про ліцензію проектної організації, а саме: серія і номер ліцензії, дата видачі та строк дії не відповідають дійсності, що є порушенням п.9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466 та п.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За результатами перевірки та на підставі зазначеного акту 30.07.2012 р. у присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 складено протокол №П-338-12 про порушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.11-12).
08.08.2012 р. Інспекцією винесено постанову №П-30-12-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.15), якою за встановлені перевіркою порушення ФОП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 пп. 4 п. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 99 180,00 грн.
Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив постанову від 08.08.2012 р. № П-30-12-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності до суду.
Надаючи правову оцінку висновкам перевірки та оскаржуваній постанові, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466 (далі - Порядок).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
На виконання зазначеної норми позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зміст відомостей якої і визначав предмет перевірки.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.
Частиною 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
На виконання наданих Законом повноважень Інспекцією було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за наслідками якої виявлено недостовірні дані у поданій ФОП ОСОБА_3 декларації про початок виконання будівельних робіт.
Встановлені порушення позивачем у позовній заяві та в процесі судового розгляду не оспорювалися. Проте, представник позивача зазначив, що категорія складності об'єкта будівництва, вказана ОСОБА_3 у декларації про початок виконання будівельних робіт, не відповідає дійсному обсягу робіт з реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів, у зв'язку з чим у судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі.
Ухвалою суду від 18.10.2012 р. у задоволенні заявленого клопотання було відмовлено, оскільки питання про віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється виключно проектною організацією і замовником будівництва на перспективу. Інакше це буде суперечити дійсному волевиявленню замовника будівництва відображеному ним у декларації.
Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Виходячи із встановлених обставин, а саме: за наявності доведеного факту правопорушення та з урахуванням задекларованої категорії складності відповідачем було прийняте обґрунтоване рішення про накладення на суб'єкта господарювання штрафу у відповідності до вимог Закону.
Посилання представника позивача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. №2а-1670/1401/11, якою припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 суд вважає безпідставним з урахування наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
В той же час положенням ч. 3 ст. 46 цього ж Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
З метою з'ясування обставин щодо наявності статусу підприємця у гр. ОСОБА_3 на момент подачі декларації про початок виконання будівельних робіт судом 18.10.2012 р. було виготовлено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до записів якого значиться реєстрація судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Проте до графи стан фізичної особи-підприємця внесено запис "в стані припинення підприємницької діяльності". Тобто, припинивши фактично свою підприємницьку діяльність, фізична особа-підприємець не вжив усіх необхідних заходів для юридичного припинення такої та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Таким чином ОСОБА_3 і по теперішній час наділений статусом підприємця з усіма правами й обов'язками передбаченими чинним законодавством.
Крім наведеного слід додати, що на час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності форма декларації вже була змінена, внаслідок чого з її змісту виключені вимоги щодо подання відомостей про земельну ділянку та проектну організацію. Проте, спірна декларація була подана 03.05.2012 р., відповідно до форми чинної на момент її оформлення. До того ж законодавством відповідальність за надання недостовірних даних не пом'якшена та не скасована, оскільки положення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" не змінено до теперішнього часу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на приведені обставини справи та відсутність будь-яких доказів неправомірності оскаржуваної постанови, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З урахуванням приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 23.10.2012 р.
Суддя Є.Б. Супрун