Галицький районний суд Івано-Франківської області
77100, Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 -07, 2-13-71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u
Справа № 904/61/12
27 лютого 2012 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мула О.Д.
секретаря Гомерди Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду міста Галича справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати щомісячної державної допомоги дітям війни, нарахування та виплата цієї допомоги, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з липня 2011р. з подальшою виплатою в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця та моральні збитки.
Позивач посилається на ті обставини, що є дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте така доплата не здійснювалася у повному обсязі із посиланням на зупинення у 2007 -2008 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Вважає відмову відповідача неправомірною, виходячи із того, що рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Законів України про Державний бюджет на 2007 рік та на 2008 рік щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позивач в судове засідання не з'явився. Згідно поданої позовної заяви, позивач підтримує позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав і просить справу розглянути без його участі.
Відповідач також в судове засідання представника не направив, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце судового засідання.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що за необхідність залишення адміністративного позову без розгляду виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено. Також Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, згідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи держаної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1 - 29/2007 були визнані неконституційними положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а отже відновлено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім цього рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано такими що не відповідають Конституції України положення розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до резолютивних частин вказаних рішень Конституційного Суду України, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Також рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на всій території України.
Всупереч вказаним обставинам, управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі підвищення пенсії позивачу не проводилося і належні позивачу до виплати суми не нараховувалися та не виплачувалися у встановленому розмірі. Обмеження будь - яких прав чи свобод людини можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України і може мати місце в умовах воєнного або надзвичайного стану. Інші випадки зменшення обсягу гарантованих прав та свобод людини не допускається.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачене тридцяти відсоткове підвищення пенсії особам, щог мають статус дітей війни і приводу обмеження у таких виплатах Конституційним Судом України були прийняті відповідні рішення. Проте цим же Законом України передбачено, що фінансування таких виплат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. В кошторисі Закону України про Державний бюджет України на 2012 рік від 22.12.2011 року №4282-VI не передбачено виплати за 2011 рік.
Відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 23.01.2012 року та просить суд зобов'язати відповідача виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щомісячно і довічно з липня 2011 року та моральні збитки. З матеріалів справи вбачається, що позивач заявив вимоги за період, що не охоплюється шестимісячним строком та не наведено суду переконливих доказів, які б вказували на поважність причин пропуску строку на звернення до суду, не з'явився в судове засідання, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Згідно норм ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд вважає, що пропущений строк поновленню не підлягає, оскільки позивач отримував пенсію щомісяця, а тому мав змогу дізнатися про недоплату певних сум коштів з приводу, яких звернувся до суду. Окрім того, ст.94 Конституції України передбачено, що всі закони підлягають офіційному оприлюдненню, що теж давало змогу позивачу дізнатися про порушення своїх прав.
З врахуванням наведених вище обставин, вважаю за необхідне вимоги позивача про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі, щодо невиплати підвищеного розміру пенсії, як дитині війни та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дитині війни залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 22, 94, 124 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6 -рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10 -рп/2008, Постанови КМ України від 6 липня 2011р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», Закону України про державний бюджет України на 2012 рік від 22.12.2011 року №4282-V, керуючись ст. ст. 8, 9, 99, 100, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щомісячно і довічно з липня 2011 року, та виплати моральної шкоди -залишити без розгляду, в звязку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову подаються до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд.
Головуючий: