Справа: № 2а-10388/11 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В.;
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
"19" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
ОСОБА_3 звернулася до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі -УПФУ в Чернігівському районі) про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити такі виплати в межах строку позовної давності.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2011 року позов було задоволено, визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Чернігівському районі щодо нездійснення позивачу в перерахунку і виплати підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язано здійснити такі виплати з 12.01.2011 по 22.07.2011 з урахуванням раніше проведених виплат.
На вказану постанову УПФУ в Чернігівському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Чернігівському районі є належним відповідачем по справі.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008, що є неправомірним, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно наведеної норми, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 (набрала законну силу з 23.07.2011), п. 6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Тобто, з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 № 745, яка прийнята на реалізацію вказаного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 22.07.2011 є кінцевим строком по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Чернігівському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2011 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.