Справа № 1506/4225/2012
Провадження № 6/1506/51/2012
10.10.2012 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді Буран В.М.
при секретарі: Рогачко О.С.
розглянувши у судовому засіданні в м. Біляївка заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області заявою про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 липня 2012 року заявника тимчасово обмежили у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26 вересня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
На підставі п.2 ст. 6 ЗУ «Про порядок в'їзду в Україну громадян України»громадянин може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо діють не врегульовані аліментні, договірні чи інші невиконання зобов'язань. В теперішній час заявник стверджує у заяві, що його зобов'язання по аліментах виконано в повному обсязі, про що свідчать долучені до справи квитанції про сплату. Тому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України у зв'язку з виконанням зобов'язань, покладених на нього рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.09.2011 року.
Представник заявника ОСОБА_3 до судового засідання з'явилася, наполягала на задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження виїзду ОСОБА_1
ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження виїзду ОСОБА_1 заперечує.
У судове засідання представник Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області не з'явився, але надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника, та прийняти рішення на підставі раніше поданого заперечення проти заяви.
03.09.2012 року від Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного суду Одеської області надійшло заперечення на заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язань, покладених рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.09.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Зазначену заяву Відділ державної виконавчої служби Біляївського районного суду Одеської області не визнає у повному обсязі та вважає необґрунтованим з наступних підстав: 20.10.2011 року Відділом ДВС Біляївського районного суду Одеської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1618/2011 виданого 18.10.2011 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісяця. Але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2011 року і до повноліття ОСОБА_4 Тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а потім 1/6 частину з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_5 тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.
Боржник -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 злісно ухиляється від виконання рішення суду. Рішення суду до теперішнього часу залишається не виконаним. Аліменти на утримання дітей не сплачувались. Для сплати аліментів боржник неодноразово викликався до Відділу ДВС про свідчать виклики державного виконавця. Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах станом на 14.06.2012 року за боржником значилась заборгованість у розмірі 7765, 63 грн.
15.06.2012 року з метою стягнення заборгованості по аліментам до Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області державним виконавцем Відділу направлено подання про притягнення ОСОБА_1 др. Кримінальної відповідальності за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
31.07.2012 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області боржника ОСОБА_1 було обмежено у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.09.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
У своїй заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржник ОСОБА_1 вказує на те, що на теперішній час ним у повному обсязі виконано зобов'язання по аліментах. Однак станом на 15.08.2012 року за боржником значиться заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 861,63 грн.
Так рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.09.2011 року по цивільній справі № 2-1618/2011 чітко визначено, що ОСОБА_1 повинен був сплачувати аліменти на утримання дітей:
- починаючи з 20.07.2011 року, а через 5 місяців після набрання чинності рішенням суду;
- щомісячно, а не один раз на декілька місяців;
- у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не у розмірі самостійно визначеному ОСОБА_1. Також, боржником на надається інформація щодо розміру щомісячного заробітку, у зв'язку з чим заборгованість нараховується як для непрацюючого у порядку пункту 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішення.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 15.08.2012 року за весь період боржник повинен був сплатити аліменти у загальному розмірі 9257,63 грн., однак
- у 2011 році аліменти ним не сплачувались жодного разу;
- у 2012 році аліменти сплачувались боржником лише у квітні -300,00 грн.; у травні -400, 00 грн.; у липні -300, 00 грн.. А у серпні 2012 року, лише після застосування до нього такого заходу забезпечення виконання рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, божник погасив заборгованість по аліментах у розмірі 7396,00 грн.
Крім того, боржником не вжито заходів щодо врегулювання аліментних зобов'язань, а саме:
- відповідно до ст. 187 СК України не подано заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії стипендії;
- відповідно до ст. 189 СК України батьком не вжито заходів щодо укладання договору про сплату аліментів на дитину, у якому самостійно визначити розмір та строки виплати аліментів;
- у порядку частини 1-3 ст. 190 СК України не використано право укладання договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку)
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження виїзду ОСОБА_1 виходячи з наступного:
Статею 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України " від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у разі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням;
Таким чином, розглядаючи заяву ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що діючим законодавством України передбачено обмеження у тимчасовому виїзді громадян України за кордон у разі ухилення такою особою від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням/вироком/, - до виконання зобов'язань, що обмеження здійснюється шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасово відмовлено у виїзді за кордон громадянину, який має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, зазначений паспорт може бути тимчасово вилучений.
На підставі викладного та у зв'язку з тим, що боржником ОСОБА_1 згідно виконавчого листа по справі № 2-1618/2011 виданого 18.10.2011 року Біляївським районним судом Одеської області не належним чином виконуються аліментні зобов'язання на утримання дітей, не вжито заходів щодо самостійного урегулювання аліментних зобов'язань та на теперішній час тимчасове обмеження його у врегулюванні аліментних зобов'язань та на теперішній час тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України є єдиним дієвим заходом примусового виконання рішення суду.
Таким чином, у суду є усі підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України " від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ, п. 8 ст. 19 Закону України „Про Державну прикордонну службу України ", ст.ст. п. 8 ст. 8, 217 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області Буран В.М.