гіналом
Справа № 2 а -961/2011
21 грудня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі- Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради про визнання неправомірними дій та зобов»язання виконати певні дії, -
Позивач 16.11.2010 року звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. В позові вказує, що згідно ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена виплата компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам ІІ групи, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яка йому у період з 2005 по 2009 рік була виплачена у меншому розмірі, ніж передбачено законом. В зв'язку з цим він 11.10.2010 року звернувся до відповідача з вимогою про донарахування та виплату у належному розмірі допомогу на оздоровлення, в чому йому листом від 14.10.2010 року було відмовлено, тому він з урахуванням уточнень просить визнати неправомірними дії відповідача по відмові в здійсненні перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду 2 групи; зобов»язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити недоплачену допомогу у передбаченому законом розмірі за 2005-2009 роки.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованість.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС, в зв'язку з чим він з серпня 2011 року перебуває на обліку у відповідача, має право на отримання допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Встановлено, що позивач 29.09.2009 року був знятий з реєстрації місця проживання та вибув на постійне місце проживання до Росії. В зв»язку з зазначеним його особова справа з компенсаційних виплат закрита згідно розпорядження від 24.06.2010року, що підтверджується відповідним листом Управління від 26.09.2011 року.
Відповідно до довідки №95 від 26.09.2011 року, виданої відповідачем, в лютому 2005 року позивач отримав вказану допомогу у розмірі 26 грн. 70 коп., в квітні 2006 року -120,00 грн., березні 2007 року -120,00 грн., червні 2008 року -120,00 грн., квітні 2009 року -120,00 грн.
Вважаючи, що вказана допомога виплачувалася позивачу у менших розмірах, чим передбачено законом, позивач 11.10.2010 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок допомоги на оздоровлення відповідно до вимог вказаного Закону. Листом від 14.10.2010 року відповідачем було відмовлено в перерахунку допомоги, в зв»язку з чим він звернувся до суду із вказаним позовом. В листі відповідач посилався на те, що зазначена допомога виплачується позивачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також відповідач посилався на те, що оскільки він не зареєстрований і не знаходиться на обліку у Бабушкінському районі, йому необхідно звернутися з відповідною заявою до установи в тому районі, в якому він зареєстрований.
Ухвалою суду був поновлений позивачу строк на звернення до суду із даним позовом, зважаючи на те, що він в зв»язку з участю в ліквідацію на ЧАЕС має захворювання, з приводу яких він неодноразово лікувався в медичних закладах та переносив операції., що підтверджено наданими документами. Відповідно до заключення МСЕК в зв»язку з із захворюваннями він не може бути пристосований до ніяких видів праці, йому рекомендоване постійне лікування у кардіолога, невропатолога. Аналізуючи надані документи, суд дійшов до висновку, що наведені причини пропуску позивачем процесуального строку можливо визнати поважними і підставою для цього є -його незадовільний стан здоров»я, неодноразовість внесення законодавцем змін до Закону, який регулює виплату зазначеної допомоги, що у своїй сукупності заважало позивачу розумітися в нормах Законів, періоду їх дії, умов та порядку застосування строку позовної давності, а також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду.
У відповідності до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 2 групи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати допомоги.
Як встановлено судом, позивачеві така допомога в 2008-2009 році виплачувалася у меншому розмірі, а саме у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. «Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки вони зокрема суперечать ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відмовляючи позивачеві у перерахунку вказаної допомоги відповідач посилається на Закон України «Про державний бюджет»на відповідні роки, якими визначення розміру допомоги на оздоровлення покладалось на Кабінет Міністрів.
Однак Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не передбачає умови, розміри та порядок виплат щорічної допомоги інвалідам. Крім того, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу і при вирішенні позовних вимог суд керується вимогами статті 48 вказаного Закону, який передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його перерахувати та виплатити позивачеві суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат за вирахуванням всіх виплачених сум.
В судовому засіданні представник відповідача посилалася на те, що сума зазначеної допомоги не підлягає перерахуванню та виплаті ОСОБА_1, оскільки він 29.09.2009 року був знятий з реєстрації місця проживання та вибув на постійне місце проживання до Росії. В зв»язку з зазначеним його особова справа з компенсаційних виплат закрита згідно розпорядження від 24.06.2010року, що підтверджується відповідним листом Управління від 26.09.2011 року.
Проте, суд вважає необґрунтованими зазначені доводи представника відповідача, оскільки встановлено, що перерахуванню підлягає допомога, яка підлягала виплаті позивачу у передбаченому законом розмірі за той час, коли він в установленому порядку перебував на обліку у відповідача.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними та зобов»язання виконати перерахування допомоги на оздоровлення за період з 2005 по 2007 рік задоволенню не підлягають, оскільки їх нарахування та виплата були здійснені у відповідності до чинного на той час законодавства.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне віднести витрати по справі за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України «Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6 -11, 71, 99, 1832 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 -2009 роки у розмірі відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 -2009 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.О. Кудрявцева