Справа №1490/4104/12 25.09.2012 25.09.2012 25.09.2012
Провадження № 11/1490/708/12 Головуючий суду 1-ї інстанції:
Категорія: ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, суддя Кузьменко В.В.
ч.3 ст.191 КК України Доповідач апеляційної інстанції:
суддя Чернявський А.С.
25 вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Ржепецького О.П.,
суддів - Пісного І.М., Чернявського А.С.,
при секретарі - Євтушенко М.М.,
з участю прокурора - Артеменко Л.В.,
засудженої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора прокуратури Заводського району м. Миколаєва Гаврилка А.А. на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Миколаєва, громадянку України, проживаючу: АДРЕСА_1, раніше не судиму, засуджено:
- за ч.3 ст. 358 КК України до 1 року позбавлення волі;
- за ч.4 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі;
- за ч.3 ст. 191 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст.76 КК України.
Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 19030,23 грн., -
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона, працюючи поштаркою міського відділення поштового зв'язку Миколаїв № 29, будучи матеріально-відповідальною особою, маючи на меті корисний умисел на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», діючи навмисно, 22 вересня 2011 року, не будучи посадовою особою, внесла до відомості на виплату пенсій завідомо неправдиві дані, про те, що пенсіонер ОСОБА_4 отримала від поштарки ОСОБА_1 пенсійне забезпечення в розмірі 898,68 грн., зробивши підпис від імені ОСОБА_4
Знаючи, що відомості на виплату пенсій, соціальної допомоги за вересень 2011 року містять неправдиві дані, ОСОБА_1, з метою приховати свої злочинні дії, надала відомості в касу міського відділення поштового зв'язку Миколаїв № 29, а грошові кошти привласнила, в подальшому розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинила підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» матеріальну шкоду на суму 898,68 грн.
Діючи аналогічним способом, повторно, ОСОБА_1 привласнила пенсійні виплати:
21.10.2011 року - ОСОБА_4 в розмірі 918,68 грн.;
23.11.2011 року - ОСОБА_4 в розмірі 918,68 грн.;
22.12.2011 року - ОСОБА_4 в розмірі 934,68 грн.;
14.01.2012 року - ОСОБА_5 в розмірі 846,97 грн.;
20.01.2012 року - ОСОБА_6 в розмірі 869,10 грн.;
21.01.2012 року - ОСОБА_4 в розмірі 956,68 грн.;
16.02.2012 року - ОСОБА_5 в розмірі 846,97 грн.;
20.02.2012 року - ОСОБА_6 в розмірі 869,10 грн.;
22.02.2012 року - ОСОБА_4 в розмірі 972,16 грн.;
22.02.2012 року - ОСОБА_7 в розмірі 1226,78 грн.;
24.03.2012 року - ОСОБА_8 в розмірі 891,13 грн.;
24.03.2012 року - ОСОБА_9 в розмірі 954,25 грн.;
24.03.2012 року - ОСОБА_10 в розмірі 822 грн.;
05.03.2012 року - ОСОБА_11 в розмірі 975 грн.;
16.03.2012 року - ОСОБА_5 в розмірі 846,97 грн.;
21.03.2012 року - ОСОБА_6 в розмірі 869,10 грн.;
22.03.2012 року - ОСОБА_12 в розмірі 1095,02 грн.;
22.03.2012 року - ОСОБА_13 в розмірі 1004,85 грн.;
22.03.2012 року - ОСОБА_14 в розмірі 1067,47 грн.;
24.03.2012 року - ОСОБА_3 в розмірі 964,28 грн.;
24.03.2012 року - ОСОБА_15 в розмірі 935,64 грн.;
24.03.2012 року - ОСОБА_16 в розмірі 1100,04 грн.
В апеляції прокурор просить вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2012 року скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання: за ч.3 ст.358 КК України - 1 рік позбавлення волі; за ч.4 ст.358 КК України -1 рік обмеження волі; за ч.3 ст. 191 КК України - 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з обліком, обслуговуванням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 3 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з обліком, обслуговуванням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням обов*язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст.76 КК України.
Вважає вирок суду незаконним в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Зазначає, що судом безпідставно не застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, передбаченою санкцією ч.3 ст.191 КК України, адже вона передбачає обов'язкове застосування додаткового покарання.
На думку апелянта, рішення про позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульовано в резолютивній частині вироку, для того, щоб не виникало ніяких сумнівів при виконанні даного вироку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; думку прокурора, яка підтримала апеляцію старшого прокурора прокуратури Заводського району м. Миколаєва та просила її задовольнити; засуджену ОСОБА_1, яка залишила вказане питання на розсуд суду; вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів знаходить її такою, що підлягає частковому задоволенню.
Апелянтом не оскаржуються фактичні обставини справи та правильність юридичної кваліфікації дій засудженої, так як кримінальна справа розглянута в суді першої інстанції за правилами ст.299 КПК України.
Як вбачається з санкції ч.3 ст.191 КК України, за скоєння даного злочину, передбачено призначення як основного покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, так і обов*язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Не призначивши додаткового покарання, в даному випадку, суд фактично застосував ст.69 КК України, але не зазначив цього у вироку.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, яка позитивно характеризується та вперше притягується до кримінальної відповідальності; обставини, що пом*якшують покарання: визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів та часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Зазначені обставини дійсно стали підставою для звільнення ОСОБА_1 від відбуття покарання.
Крім того, призначаючи ОСОБА_1 покарання, судом враховано як обтяжуючу покарання обставину - скоєння тяжкого злочину, що не відповідає вимогам ст.67 КК України та підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.
За таких обставин, при відсутності по справі обтяжуючих покарання обставин, колегія суддів вважає за можливе уточнити вирок суду та вважати ОСОБА_1 засудженою за ч.3 ст.191 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, ст. 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію старшого прокурора прокуратури Заводського району міста Миколаєва частково задовольнити.
Вирок Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 липня 2012 року відносно ОСОБА_1 уточнити та вважати її засудженою за ч.3 ст.191 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.191 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_1 остаточно засудженою до 4 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробовуванням на іспитовий строк 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов*язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання та періодично з*являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В іншій частині зазначений вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: