23.07.2012 Справа № 2-1993/11
Категорія 33
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Буран В.М.,
при секретарі Рогачко О.С.
за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
відповідача -ОСОБА_3
представника відповідача -ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 17.08.2010 року в с. Кагарлик, Біляївського району, Одеської області, відбулося ДТП, у результаті якого був пошкоджений автомобіль позивача. По даному факту, відносно відповідача була порушена кримінальна справа. У процесі проведення слідства, позивач, за його заявою, був притягнутий до участі у кримінальній справі як цивільний позивач, у зв'язку із чим, надав відповідну позовну заяву, про стягнення з відповідача на його користь 40238,88 грн., у рахунок відшкодування шкоди в результаті ушкодження його автомобіля, та 990,15 грн. пов'язаних з його додатковими витратами, а також 20000 грн. моральної шкоди.
Вироком Біляївського районного суду Одеської області, від 13 квітня 2011 року, по справі за № 1-119/2012, відповідач був притягнений до кримінальної відповідальності у вигляді трьох років позбавлення волі, позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки. За ст.75 КК України відповідач був звільнений від покарання, з випробуванням терміном на 2 роки. Позовна заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду.
Не погодившись з вироком суду, позивач звернувся в апеляційну інстанцію, з апеляційною скаргою, в якої просив су переглянути вирок суду та розглянути його позов по суту суперечки.
04 серпня 2011 року, розглянувши, кримінальну справу, колегія суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Одеської області, постановила Ухвалу по справі за № 11875/11, якою вирок Білявського районного суду Одеської області залишила частково в чинності. У частині залишення позову без розгляду, вирок був відмінений і матеріали справи були спрямовані на новий розгляд до суду у порядку цивільного судочинства.
При цьому апеляційний суд вказав на те , що до розгляду справи не була притягнута страхова компанія, яка також зобов'язана була частково відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду.
З урахуванням вказівок апеляційної інстанції, при новому розгляді справи до участі в справі Біляївським районним судом була притягнута страхова компанія «ВУСО».
В процесі розгляду справи по суті, позивачем були уточні позовні вимоги й з урахуванням індексу інфляції, сума матеріальної шкоди склала 45011,48 грн. Крім того, з огляду на відмову страхової компанії від компенсації шкоди, позивач заявив клопотання, про виключення страхової компанії зі складу учасників процесу та стягнути з відповідача шкоду у повному обсязі.
При розгляді справи позивач і його представник пояснили наступне: з вини відповідача, у с. Кагарлик , Біляївського району, Одеської області, відбулося ДТП у результаті якого був ушкоджений належний йому автомобіль. У результаті ушкодження його автомобіля, позивачеві була заподіяна матеріальна шкода у сумі 40238,88 грн. Позивач указав також на те, що в результаті ДТП, він поніс додаткові видатки по оплаті технічної експертизи, послуги банку й поштових установ, а також транспортні видатки. Усього шкода, яка пов'язана з додатковими його видатками, складає 990,15 грн. З урахуванням індексу інфляції, загальна сума матеріальної шкоди яка заподіяна позивачеві склала 45011,48 грн. Крім того, як стверджує позивач, у результаті неправомірних дій відповідача, йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 20000 грн.
Своє клопотання, про виключення страхової компанії зі складу учасників процесу і стягнення з відповідача шкоди в повному обсязі, позивач пояснив наступними доводами:
В процесі розгляду справи по суті, своїм листом за вих.. № 1180 від 16.02.2012 року на адресу суду, страхова компанія відмовилася від виплати позивачеві страхової суми, у зв'язку з неповідомленням її страховою особою, про настання страхового випадку. При цьому, вона посилалась на порушення умов договору страхування. На думку позивача, страхова компанія обґрунтовано послалася на п.33.1, 33.1.4, ст.. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якими встановлено, що учасник дорожно - транспорного випадку, у разі настання страхового випадку, зобов'язаний у строк не більше трьох робочих днів, вжити заходів по письмовому повідомленню страховика, з яким був укладений договір страхування, про наявність дорожно-траспорної події.
Позивач та його представник послалися також на те, що згідно підпункту 5 п.1 ст. 991 ЦК України, страхувальник має право відмовитися від виплати страхової суми, у випадку несвоєчасного повідомлення страхувальником, без поважних причин, про настання страхового випадку.
Таким чином, позивач наполягає на тому, що саме ОСОБА_3 на підставі ст.. 1187 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачеві шкоду в повному обсязі.
Позивач також, на підставі ст.. 1167 ЦК України, наполягає на відшкодуванні моральної шкоди в повному обсязі, оскільки неправомірним діями відповідача заподіяна шкода його майну, чим на тривалий час порушено його життєвий уклад та завдано масу страждань. Крім того, позивач просить суд урахувати також те, що він змушений був нести додаткові грошові видатки, які дотепер, як і основна сума боргу, відповідачем не відшкодовані.
Позивач, представник позивача до судового засідання з'явилися. На задоволенні позовних вимог в повному обсязі наполягали.
Відповідач, представник відповідача до судового засідання з'явився, заперечували проти задоволення позовних вимог та посилались що відшкодування заподіяної шкоди повинно частково здійснювати страхова компанія.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 17.08.2010 року у с. Кагарлик Біляївського району, Одеської області відбулося ДТП у результаті якого був ушкоджений автомобіль ОСОБА_1 Є О.. Вироком Біляївського районного суду Одеської області від13.04.2011 року у справі за № 1-119/2011, відповідач був притягнутий до кримінальної відповідальності у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки. Однак у відповідності д ст.. 75 КК України відповідач був звільнений від відбування покарання, з випробним терміном у два роки. Таким чином вина відповідача у здійсненні ДТП повністю доведена.
У результаті ДТП, позивачеві була нанесена матеріальна шкода у сумі 40238,88 грн, що підтверджується висновком судової експертизи та інші випадки.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем ОСОБА_5 та страховою компанією «ВУСО», був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за № ВР/2659948 у відношенні належного йому автомобіля. У відповідності із зазначеним договором , страхова компанія зобов'язалася виплатити третій особі потерпілому в результаті ДТП суму 25500 грн., за мінусом франшизи, у зв'язку із чим страхова компанія й була притягнута до участі у справі як співвідповідач.
Своїм листом за вих.. № 1180 від 16.02.2012 року на адресу суду, страхова компанія відмовилася від виплати позивачеві страхової суми випадку, чим порушені умови договору страхування. При цьому страхова компанія послалася на пункти 33.1, 33.1.4 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Даними пунктами встановлено, що учасник дорожно-траспортного випадку зобов'язаний письмово, у строк не більше трьох робочих днів, вжити заходів по повідомленню страховика, з яким був укладений договір страхування, про наявність дорожно - транспортної події.
Відповідно до підпункту 5 п.1 ст. 991 ЦК України, страхувальник має право відмовитися від виплати страхової суми, у випадку несвоєчасного повідомлення страхувальником, без поважних причин, про настання страхового випадку.
Таким чином, на підставі ст.. 1187 ЦК України, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві нанесену шкоду.
Згідно п.1 ст. 1166 ЦК України, заподіяна шкода, повинна бути відшкодована у повному обсязі. Своїм листом за № 62-97р від 03.04.97 року Верховний суд України роз'яснив порядок розрахунку відшкодування шкоди в повному обсязі, при несвоєчасному виконанні зобов'язань. У зв'язку із чим суд погоджується з думкою позивача про необхідність індексації суми відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно п. 1 ст. 1187 ЦК України, моральна шкода, яка заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її причинила, при наявності провини. Але суд вважає суму моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., надмірною
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені та підлягають судовому захисту частково.
Керуючись ст. ст.526, підпункт 5 п.1 ст. 991, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму 44021,33 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням індексу інфляції, та 990,15 грн у рахування відшкодування додаткових витрат по сплаті технічної експертизи, послуг банку та поштових установ, а також транспортні витрати, а всього 45011,48 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму 5000,00 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, судові витрати в сумі 450 грн. -судовий збір за позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та 214,60 грн -судовий збір за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.
В іншої частині позову відмовити.
На рішення суду може бути подано Апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області ОСОБА_6