Справа № 1490/3120/12 09.10.2012 09.10.2012 09.10.2012
Справа № 22-ц/1490/2122/12 Головуючий першої інстанції: Паньков Д.А.
Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
09 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М..,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Устименко М.В.,
без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,
У березні 2012 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.
Позивач вказував, що 5 січня 2011 р. уклав з ОСОБА_6 договір позики, за яким остання взяла у нього грошові кошти в сумі 11600 доларів США, які зобов'язувалася повернути до 5 січня 2012 р. З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов'язань за договором позики було укладено договори поруки між позивачем та ОСОБА_4 й між позивачем та ОСОБА_5 Посилаючись на те, що ОСОБА_6 не повернула суму позики, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь 92680 грн. боргу за договором позики та 11876 грн. 46 коп. процентів за користування позиченими коштами.
Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що висновки суду не відповідають вимогам закону й просить рішення суду скасувати, задовольнити його вимоги.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 5 січня 2011 р. ОСОБА_3 (позикодавець) уклав з ОСОБА_6 (позичальник) договір позики, за яким остання взяла у нього грошові кошти в сумі 11600 доларів США, які зобов'язувалася повернути до 5 січня 2012 р. З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов'язань за договором позики в простій письмовій формі було укладено договори поруки: між позивачем та ОСОБА_4 (поручитель) й між позивачем та ОСОБА_5 (поручитель). За умовами договорів поруки поручителі зобов'язувались у разі невиконання позичальником умов договору позики виплатити ОСОБА_3 суму боргу - 11600 доларів США.
У визначений договором строк ОСОБА_6 не повернула позичену суму грошей.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 р. за позовом ОСОБА_3 на його користь стягнуто з ОСОБА_6 92680 грн. 52 коп. боргу за договором позики та 13942 грн. 16 коп. процентів за користування позикою.
Відмовляючи в позові, суд вважав, що для задоволення заявлених вимог відсутні передбачені законом підстави, оскільки поручителі мають відповідати лише солідарно з боржником, проте спір між кредитором та боржником вирішений в судовому порядку в іншій справі.
Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить положенням матеріального закону, який регулює спірні правовідносини.
В силу ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти та інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що на час розгляду справи позичальниця свої зобов'язання за договором позики не виконала, не повернула позивачу 11600 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ становить 92684 грн.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася по захист свого права (ст. ст. 3, 4, 11 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить і право визначення предмета й підстав позову.
Як передбачено ч.ч. 1, 2, 4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, коли їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, пред'явлення позикодавцем ОСОБА_3 позову про стягнення суми заборгованості до поручителів за наявності невиконаного рішення суду щодо стягнення заборгованості з позичальника є правом позичальника і не суперечить вимогам закону, який передбачає можливість вимагати неотриманого за договором від позичальника від решти солідарних боржників, якими є відповідачі.
За такого суд безпідставно відмовив у стягненні з відповідачів неповернутого боргу за договором позики, оскільки для цього є передбачені ст. ст. 543, 554, 610, 611, 625 ЦК України підстави.
В той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів процентів за користування позикою на підставі ст. 1048 ЦК України, оскільки згідно укладених ними договорів поруки поручителі поручилися лише за повернення позичальником суми боргу. З урахуванням такого змісту договорів поруки та положень ч. 2 ст. 554 ЦК України відсутні підстави для стягнення з поручителів сум процентів за користування позикою.
З урахуванням викладеного рішення суду в силу пункту 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики та відмовити у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами.
З урахуванням частково задоволення вимог, положень ст. 88 ЦПК України, а також звільнення позивача від сплати судового збору в силу пункту 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідачів також необхідно стягнути по 463 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 як солідарного боржника з ОСОБА_6 (з урахуванням рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 березня 2012 року) на користь ОСОБА_3 92684 (дев'яносто дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. боргу за договором позики, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 5 січня 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_5 як солідарного боржника з ОСОБА_6 (з урахуванням рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 березня 2012 року) на користь ОСОБА_3 92684 грн. (дев'яносто дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) боргу за договором позики, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 5 січня 2011 року.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення процентів за договором позики відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави по 463 (чотириста шістдесят три) грн. 40 (сорок) коп. судового збору з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: