Справа №1490/3160/12 25.09.2012 25.09.2012 25.09.2012
< Текст >
Справа №22-ц/1490/2155/12 Головуючий суду 1-й інстанції Батченко О.В.
Категорія 50 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
Ухвала
Іменем України
25 вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Шолох З.Л.,
суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Дубовою К.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_4,
представника органу опіки та піклування - Глух Т.В.,
прокурора - Добрікової І,В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2012 року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановила:
20 грудня 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до свого батька ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав відносно неї.
Позивачка вказувала, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час шлюбу її батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Після смерті матері, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, вона деякий час проживала разом із батьком, але він зловживав спиртними напоями, влаштовував скандали, тому вона була вимушена проживати із бабусею ОСОБА_7 Батько участі у її вихованні та житті не приймав, не піклувався, ухилявся від своїх батьківських обов'язків, матеріальної допомоги не надавав. Коли він навідував її у бабусі, то завжди був у нетверезому стані та вчиняв скандали, тому вона не хоче, щоб відповідач рахувався її батьком.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що завжди добровільно утримував дитину та не ухилявся від виконання батьківських обов'язків. Періодично перебував на заробітках у Росії, тому не в повній мірі виховував доньку, проте, до теперішнього часу спілкується з нею та матеріально її забезпечує.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2012 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, згідно із статтею 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні.
Пред'являючи позов, ОСОБА_5 посилалася на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по її вихованню, як на підставу позбавлення батьківських прав, яка передбачена п.2 ч.1 ст.164 СК України.
Відмовляючи у позові про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по її вихованню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_4 є батьком позивачки (а.с.4-5). 16 лютого 2000 року був розірваний шлюб між її батьками (а.с.18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати позивачки ОСОБА_6 (а.с.16).
Позивачка після смерті матері, деякий час поживала з батьком, а потім перейшла проживати до бабусі ОСОБА_7, де і проживає до сьогодні (а.с. 15).
Відповідно до характеристики позивачки зі школи батько жодного разу не відвідував школу, справами дочки не цікавився (а.с.6). Згідно довідки дільничного лікаря дитячої поліклініки № 2 за станом її здоров'я слідкує ОСОБА_7 (а.с.13)
За місцем проживання відповідач характеризується, як особа, яка зловживала спиртними напоями, проте, на нього, скарг та заяв не надходило. (а.с.12). Вказана характеристика є формальною, оскільки не містить прізвищ сусідів зі слів яких зроблений такий висновок.
Після того, як позивачка перейшла проживати до бабусі, між ними існувала домовленість щодо утримання та виховання позивачки, оскільки деякий час відповідач перебував на заробітках в Росії і від утримання не ухилявся.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування є недоцільним позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його доньки ОСОБА_5, оскільки не встановлене умисне ухилення батька від виконання батьківських обов'язків (а.с.39).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30.03.2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п.15 цієї ж Постанови позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Встановивши наведені обставини, суд з врахуванням наявних у ній доказів, прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позивачкою обставин, які свідчать про ухиляння відповідача від належного виконання батьківських обов'язків стосовно неї.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_5 про те, що суд не звернув уваги на те, що батько зловживав спиртними напоями та з ним неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо його ставлення до неї є необґрунтованими, оскільки окремі факти невиконання батьківських обов'язків були предметом дослідження у суді першої інстанції, однак, надані на підтвердження цього позивачкою письмові докази (а.с.35), не дають підстав для позбавлення відповідача батьківських прав та стосуються подій, які відбувалися у 2005-2006 роках.
До того ж, докази на підтвердження того, що відповідач перебуває на обліку у наркологічному диспансері у матеріалах справи відсутні.
Твердження ОСОБА_5 про те, що під час розгляду справи не був присутнім її представник ОСОБА_8, у зв'язку з чим в процесі порушені її права, як неповнолітньої, є необґрунтованим, оскільки справа розглянута за участі її бабусі ОСОБА_7 та представників органу опіки та піклування, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси неповнолітньої особи.
За такого, апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б висновки суду.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням положень матеріального права і вимог процесуального права, то колегія не вбачає підстав для його скасування..
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: