Справа №1490/1426/12 18.09.2012 18.09.2012 18.09.2012
< Текст >
Справа № 22-ц/1490/992/12 Головуючий у 1-й інстанції Козаченко Р.В.
Категорія 48 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.
Іменем України
18 вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої Шолох З.Л.,
суддів: Лисенка П.П., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
за участю позивачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про оспорювання актового запису про батьківство,
встановила:
14 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
Того ж числа, ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 липня 2011 року вказані позови об'єднані в одне провадження.
15 червня 2011 року відповідачем пред'явлений зустрічний позов про визнання актового запису про народження № 11 від 12 квітня 2010 року про його батьківство відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2010 року і до її повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 14 грудня 2010 року і до досягнення дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно ст. 367 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_2 та задовольнити зустрічний позов.
17 липня 2012 року, до початку відновлення провадження у даній справі апеляційним судом, від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з укладанням між ними мирової угоди, яку просили визнати на наступних умовах:
- виключити запис про батьківство ОСОБА_3 із актового запису про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в свідоцтві про народження та скасувати дані про ОСОБА_3 в графі «Батько»,
- ОСОБА_2 відмовляється від позовних вимог щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дитини та утримання матері до трьох років.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
ОСОБА_2 заявила, що зазначене клопотання, на прохання ОСОБА_3, вона підписала, проте стверджувала, що біологічним батьком дитини ОСОБА_4 є відповідач.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, обговоривши доводи заяви, вважає, що клопотання про визнання мирової угоди не підлягає задоволенню.
Так, із змісту зазначеної мирової угоди вбачається, що позивачка ОСОБА_2 фактично відмовляється від своїх прав на утримання та права дитини на батьківство і її утримання від батька.
Тоді як вимогами статі 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета спору.
Однак, не може визнаватися судом мирова угода, яка зачіпає права та інтереси інших осіб.
Умови мирової угоди, які сторони просять визнати, не відповідають виписаним приписам норми процесуального права, оскільки стосуються прав малолітньої дитини, а тому відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у визнані мирової угоди слід відмовити, у зв'язку з чим продовжити розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 175, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Відмовити у визнані мирової угоди укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 17 липня 2012 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: