Справа № 1506/1874/2012
"14" травня 2012 р. року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
при секретарі - Величко Н.М.,
за участю прокурора - Гоцелюк-Борисюк А.В.,
засудженого -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Біляївка справу за поданням інспектора Біляївського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДУВП в Одеської області старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,
про скасування іспитового строку і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, -
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 02.08.2011 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 263 ч. 2 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений з іспитом строком на 2 роки та згідно ст. 76 КК України на нього судом були покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВС та періодично з'являтися в органи КВС для реєстрації.
Інспектор КВІ в своєму поданні посилається на те, що засуджений в період іспитового строку зарекомендував себе з негативної сторони, систематично ухиляється від покладених на нього обов'язків. 13.09.2011 р. ОСОБА_1 був поставлений на облік в кримінально-виконавчої інспекції. 15.09.2011 року ОСОБА_1 були направленні виклики з вимогою з'явитись для проходження реєстрації, однак він на виклики не з'явився. 05.10.2011 року було винесено постанову про привід ОСОБА_1 міліцією, на яку 26.12.2011 року надійшли матеріали перевірки, згідно до яких ОСОБА_1 за адресою свого проживання був відсутній. 26.12.2011 року ОСОБА_1 прибув до інспекції, пояснивши свою відсутність тим, що він працював за наймом у с. Мирне, про що інспекцію не повідомив. У цей же день ОСОБА_1 був повідомлений під підпис про умови проходження іспитового строку та йому було винесено письмове попередження про можливе скасування іспитового строку. Потім, ОСОБА_1 17.01.2012 року та 21.02.2012 року, знову не з'явився на реєстрацію до МВ КВІ. 14.02.2012 року йому було надіслано виклик, на який він відреагував, прибувши до МВ КВІ 22.02.2012 року. Однак, 20.03.2012 року він знову не прибув до інспекції, через що 21.03.2012 року йому було знову надіслано виклик, на якій він так і не з'явився.
Представник МВ КВІ до судового засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного подання з тих підстав, що МВ КВІ не надала суду доказів того, що ОСОБА_1 за час проходження іспитового строку не став на шлях виправлення та вчиняв порушення закону. Крім того, у поданні вказано, що він характеризується задовільно.
Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що причиною неявки на реєстрацію до МВ КВІ у призначенні дати було те, що в той час він знаходився на заробітках в с. Мирному, а повідомити МВ КВІ про неможливість явки не було кому.
Суд, вислухавши думку прокурора, який вважав за можливе відмовити у задоволенні подання, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Частина друга статті 78 КК України передбачає, що у випадку, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, направлення засудженого для відбування призначеного покарання настає в двох випадках. Перший - коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов'язків. Другий - якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, види яких передбачені у ст.24 КУпАП.
В судовому засіданні засуджений пояснив, що причиною того, що він не з'явився на реєстрацію до МВ КВІ була його відсутність по місцю проживання, у зв'язку з виїздом на заробітки до іншого села. Суд вважає, що сам факт того, що засуджений намагається якимось чином працевлаштуватись, уже свідчить про його намагання стати на шлях виправлення, тому суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про причини неявки для реєстрації та вважає їх поважними. Крім того, відомостей про те, що в період іспитового строку засуджений порушував громадський порядок або скоїв інші злочини, суду надано не було. Оскільки нерегулярна явка ОСОБА_1 для реєстрації в КВІ, не може свідчити про його небажання стати на шлях виправлення, законних підстав для задоволення подання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.78 ч.2 КК України, ст. 408-2 КПК України, суд -
В задоволенні подання інспектора Біляївського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДУВП в Одеської області старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 про скасування іспитового строку і направлення засудженого ОСОБА_1 для відбування покарання -відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 7-ми діб з дня її проголошення.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області /підпис/ ОСОБА_3