Справа №1490/3401/12 18.09.2012 18.09.2012 18.09.2012
< Текст >
Справа № 22-ц/1490/2283/12 Головуюча у 1-й інстанції Яворська Н.І.
Категорія 37 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
Ухвала
Іменем України
18 вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої Шолох З.Л.,
суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,
при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,
за участю: позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3, представника відповідача - Лисиці І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2012 року, ухваленого за позовом ОСОБА_2 до Снігурівської районної державної адміністрації Снігурівського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановила:
03 травня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в порядку ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на земельні частки (паї) у землях, які перебувають у колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «Новокиївський», розмірами 7,86 в умовних кадастрових гектарах.
Посилаючись на те, що пропуск строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини обумовлено поважними причинами - внаслідок його психологічного стану після смерті батька, проживання в іншій області, тяжкого матеріального становища та юридичної необізнаності, позивач, уточнив позовні вимоги, просив визначити йому додатковий строк у два місяці для подачі заяви.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2012 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції не знайшов підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки у позивача відсутні поважні причини його пропуску.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_5, який проживав в АДРЕСА_1(а.с.4).
Після смерті відкрилася спадщина на спадкове майно на земельні частки (паї) у землях, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Новокиївський» Снігурівського району Миколаївської області, розмірами 7,86 в умовних кадастрових гектарах (а.с.5-6).
Крім позивача, інших даних про спадкоємців, в матеріалах справи, немає, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась (а.с. 33-35).
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Між тим, жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк позивачем не надано.
Посилання позивача на пригнічений психологічний стан після смерті батька, проживання в іншій області, тяжке матеріального становища та юридичну необізнаність не є такими поважними причинами, у розумінні ч. 1 ст. 1272 ЦК України.
Таким чином, встановивши наведені обставини, суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду обставинам справи є необґрунтованими та не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча Судді: