Справа №10/1490/280/12 17.09.2012 17.09.2012 17.09.2012
Провадження № 10/1490/280/12 Головуючий І інстанції
Категорія:запобіжний захід Чернієнко С.А.
Доповідач апеляційного суду
Олещук Т.Л.
17 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Царюка В.В.
суддів Куценко О.В., Олещук Т.Л.
за участю прокурора Кашука О.В.
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією начальника відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та досудовим слідством прокуратури Миколаївської області Кашука О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.09.2012 року, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, який має повну вищу освіту, працює слідчим СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області, має на утриманні малолітню дитину, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.369-2 КК України, -
відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що будучи слідчим СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області, він, зловживаючи владою і службовим становищем, підриваючи авторитет державної влади, запропонував ОСОБА_5 за неправомірну винагороду - грошову винагороду в сумі 8000 грн. здійснити вплив на прийняття слідчим СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_6, уповноваженим на виконання функцій держави, рішення про перекваліфікацію порушеної щодо ОСОБА_5 кримінальної справи з ст.122 КК України на ст.125 КК України і про зняття арешту з автомобіля останнього та отримав таку неправомірну вигоду.
7 вересня 2012 р. прокуратурою Миколаївської області щодо ОСОБА_3 порушено кримінальну справу №12900012 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.369-2 КК України.
8 вересня 2012 р. о 13 год. 10 хв. ОСОБА_3 було затримано в порядку, передбаченому ст.115 КПК України, за підозрою у вчиненні зазначених злочинів, а 11 вересня 2012 року пред'явлено обвинувачення у їх вчиненні.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд в постанові послався на те, що обвинувачений ОСОБА_3 має позитивні характеристики, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, відсутні фактичні дані, які б давали можливість з високим ступенем вірогідності стверджувати про можливість ухилення обвинуваченого від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень останніх, а також про високу ймовірність здійснення ним у майбутньому спроб у незаконний спосіб вплинути на процес встановлення істини у справі.
В апеляції прокурор просить постанову скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що суд не врахував обставин справи та реально не оцінив можливість обвинуваченого перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом тиску на заявника та свідків, оскільки ОСОБА_3 є представником влади, обізнаний у способах як викриття злочинів, так і їх приховування. Досудове слідство у справі знаходиться на початковому етапі збору та закріплення доказів, у тому числі і показань свідків, які є мешканцями м. Очакова та населених пунктів Очаківського району, у тому числі працівниками Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 має можливість чинити тиск на свідків з числа цивільних осіб та домовитись зі своїми колегами про надання певних свідчень на його користь.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляції, пояснення обвинуваченого, який просив залишити постанову без зміни, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно ст. 150 КПК України, крім обставин, зазначених у ст. 148 цього Кодексу, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд правильно вказав на відсутність даних про намагання обвинуваченого ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у справі, а також про неможливість забезпечити належну поведінку обвинуваченого при обранні щодо нього менш суворого виду запобіжного заходу. Суд правильно врахував, що обвинувачений - позитивно характеризується, постійно проживає у м. Очакові, має сім'ю, в якої виховує та утримує неповнолітню дитину.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_3 на час досудового слідства та суду відсторонений від посади слідчого СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївський області, йому пред'явлено обвинувачення і він допитаний в якості обвинуваченого. Також по справі допитані всі основні свідки. Проте, в матеріалах справи відсутні дані про ухилення обвинуваченого від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень останніх, а також про здійснення ним спроб у незаконний спосіб вплинути на процес встановлення істини у справі.
Доводи прокурора про можливість обвинуваченого у майбутньому впливати на свідків є припущеннями.
За таких обставин суд вірно дійшов висновку про можливість забезпечити виконання обвинувачення процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України без обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Виходячи з цього колегія суддів вважає, що підстав для обрання обвинуваченому найбільш суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, немає.
Як вбачається, при розгляді подання судом дотримані вимоги ст. ст. 148, 150, 165 - 2 КПК України.
Тому підстав для скасування постанови немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2012 року про відмову у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та обрання запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий
Судді