2-1473/11 .
Іменем України
16.02.2012 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого -судді - Козюренко Р.С.
при секретарі - Маланій І.Я.
з участю позивача ОСОБА_1
та представника відповідача Нечай З.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сокільницьке»з участю третьої особи ОСОБА_3 про повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, суд -
позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом в суду до відповідача, уточнивши його, в якому просить повернути 694,94 гривень та стягнути 1000 гривень моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що за період часу з червня 2005 року по жовтень 2007 року відповідач проводив, нарахування за утримання житла, керуючись рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1032 від 30.09.2005 року «Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м. Львова», незважаючи на те, що таке було визнане незаконним постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року, залишеним у подальшому без змін Вищим Адміністративним судом України, у зв'язку з чим комунальне підприємство повинно було б нараховувати плату за утримання житла з розрахунку 0,30 грн. за 1 кв.м. загальної площі, як встановлено рішенням виконкому Львівської міської ради № 484 від 06.06.2003 року «Про плату за користування житлом (квартирну плату) та утримання житла для населення у м. Львові». Оскільки ЛКП «Сонячне»не провело перерахунку нарахувань по оплаті за утримання житла за період з червня 2005 року по жовтень 2007 року у розмірі, позивач просить суд повернути 694,94 гривень як переплату за вищезгадані послуги. Крім того, внаслідок вказаних дій відповідача, позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягала у фізичних та моральних стражданнях, нервових стресах, яку останній оцінив у 1000 гривень та просить таку стягнути з відповідача.
У судовому засіданні позивач уточнений позов підтримав, просить, такий задоволити, пояснення дав аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечила, пояснення дала аналогічні викладеним у запереченні проти позову та просить відмовити у задоволенні такого.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 проживають в АДРЕСА_1, яка належить останнім на праві спільної сумісної власності, що зокрема стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 28.05.1997 року.
Як вбачається з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.09.2005 року №1032 «Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові»визнано незаконним та скасовано.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Всупереч вищенаведеному, ЛКП «Сокільницьке»не привело нарахування за утримання житла позивача у відповідність з діючими тарифами.
Оскільки постановою господарського суду було визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Львівської міської ради № 1032 від 30.09.2005 року «Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м. Львова», відповідач повинен був керуватись при нарахуванні оплати за утримання житла керуватись рішенням виконкому Львівської міської ради № 484 від 06.06.2003 року «Про плату за користування житлом (квартирну плату) та утримання житла для населення у м. Львові», яке передбачало плату за утримання житла з розрахунку 0,30 грн. за 1 кв.м. загальної площі.
Як вбачається з матеріалів справи та з наведених обставин, вимога позивача про повернення 694,94 гривень зайво сплачених відповідачу за утримання його житла та прибудинкової території за період з 01.06.2005 року по 01.10.2007 року є підставною. Між тим, позивач не представив докази, які б засвідчили, що останньому було заподіяно моральну шкоду внаслідок дій відповідача, а тому керуючись началами розумності та співрозмірності (ст.23 ЦК України) вимога про стягнення такої шкоди є безпідставною.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 10, 11, 23, 60, 88, 169, 212-215, ЦПК України, ст.ст.14, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
позов задовольнити частково.
Зобов'язати Львівське комунальне підприємство «Сокільницьке»повернути ОСОБА_1 переплату за послуги по утриманню житла та прибудинкової території в сумі 694,94 гривень (шістсот дев'яносто чотири гривень дев'яносто чотири копійок).
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Сокільницьке» на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Сокільницьке» на користь ОСОБА_1 51 (п'ятдесят одна) гривню судового збору.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: Козюренко Р.С.