25 жовтня 2012 року м. Київ К-22989/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2010 року у справі № 2а-27026/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромсоюз" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспромсоюз»звернулось до суду з позовом про скасування постанови № 1.2.4-9 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не було порушено вимоги закону, а штраф на нього накладений незаконно, оскільки будівельних робіт він не виконував, до відповідальності він притягнутий за виконання капітального ремонту. Крім того, капітальний ремонт проводився з дозволу виконавчого комітету Перевальської міської ради № 247 від 09.12.2008, а зазначеним законом не передбачено, що такий дозвіл повинен бути наданий відповідачем. Всі роботи виконані у відповідності до закону.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2010 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області № 1.2.4-9 від 11 червня 2008 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспромсоюз»штрафу у розмірі 63327, 08 грн.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.11.2008 між Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспромсоюз» укладено договір № 200 про виконання робіт з капітального ремонту у наркологічному відділенні в Перевальській обласній психоневрологічній лікарні. Між сторонами договору складено акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області проведено планову перевірку щодо здійснення капітального ремонту будівлі, розташованої за адресою: м. Перевальськ, вул. Гагарина, 10, щодо дотримання та виконання законодавства у сфері містобудування, за результатами якої складено акт від 22.05.2009 року. В акті перевірки зафіксовано порушення підприємством ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки встановлено, що у м. Перевальську, вул. Гагаріна, 10, без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею спільно з ТОВ «Транспромсоюз»здійснено роботи з капітального ремонту приміщень лікарні, інженерних мереж. 29.05.2009 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудування № 1.2.4-9 та припис, яким відповідач пропонував не проводити в подальшому роботи з капітального ремонту будівлі Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, розташованої у м. Перевальську, вул. Гагаріна, 10, без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року № 1.2.4-9 на позивача накладено штраф у сумі 63327,08 грн. за порушення вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволенні позовних вимог, мотивовано тим, що в оскаржуваній постанові № 1.2.4-9 від 11 червня 2009 відповідачем не конкретизовано за яке саме правопорушення у сфері містобудування накладено на позивача штраф, а посилання в на протокол № 1.2.4-6 від 29.05.2009 року не може бути прийнято судом до уваги у зв'язку з тим, що цей протокол складено не відносно позивача, він стосується іншої юридичної особи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи містобудування», державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про основи містобудування»передбачено, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
Основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Питання відповідальності підприємств, установ, організацій всіх форм власності у сфері містобудування регулюється Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», який прийнято на виконання ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ, організацій за правопорушення в сфері містобудування», підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»органами, уповноваженими розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування, та накладати штрафи, визначено інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 6 квітня 1995 року, яке встановлює порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, які передбачені Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування, за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.
Відповідно до п. 4 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол. В оскаржуваній постанові про накладення штрафу, в якості такої підстави, зазначено протокол про правопорушення № 1.2.4-6, проте фактично протокол у відношенні позивача не складався.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути). Не дивлячись на це, адміністративні санкції на позивача накладено без відповідно припису. До того ж, позивачеві не роз'яснено належним чином його право на оскарження постанови про накладення штрафу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій, правомірно скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області № 1.2.4-9 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року, як таку, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області відхилити, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235-2391 КАС України.
Судді: