"02" жовтня 2012 р. м. Київ К-28214/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Костенка М.І.., Федорова М.О.,
за участю секретаря судового засідання Мартиненко І.В.,
представника позивача Браганця В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010 у справі № 17/25 (17/25/5018)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький елеватор"
до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство звернулось до суду із позовною заявою (з уточненням) до Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2008 № 000003230/0/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень 2007 року у розмірі 664 557,74 грн.
Судом першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.
У касаційній скарзі орган податкової служби, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.
У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Як встановлено судами, за результатами виїзної позапланової перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ податковим органом було складено акт від 11.01.2008, в якому зазначено що: 1) позивачем завищено податковий кредит внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену за товар, який фактично не отриманий і вартість якого не віднесено до складу валових витрат; 2) позивачем задекларовано податковий кредит за так званими "старими" податковими накладними, тобто за податковими накладними, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки; 3) купівля позивачем майна в межах договору комісії не передбачає переходу права власності на це майно, що виключає право на формування податкового кредиту та відповідно бюджетне відшкодування. При цьому договори комісії на купівлю у контрагентів - продавців товару на момент перевірки були відсутні; 4) позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за договором міни через відсутність розрахунків грошовими коштами.
Виходячи із зазначеного, Державна податкова дійшла висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення.
Як установили суди, Товариство уклало договір купівлі-продажу від 28.08.2007 № 28/08 з ТОВ "СК-АГРО", за умовами якого контрагент зобов'язувався передати продукцію (соняшник), а Товариство - прийняти та оплатити її. На виконання умов зазначеного договору 28.08.2007, 30.08.2007 та 31.08.2007 Товариство здійснило попередню оплату за товар, а продавець виписав податкові накладні, на підставі яких позивач відніс суму ПДВ до податкового кредиту за відповідний місяць. Внаслідок прострочення виконання контрагентом - продавцем зобов'язань з поставки товару між сторонами по договору 30.08.2007 та 03.09.2007 було укладено додаткові угоди № 1 та № 2 відповідно, договір купівлі-продажу від 28.08.2007 № 28/08 було розірвано, здійснені авансові платежі повернуті позивачу рівними частинами 03.09.2007, 04.09.2007, 05.09.2007 та контрагентом (ТОВ "СК-АГРО") надано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до виданих податкових накладних. Також судами було встановлено, що позивачем на підставі виданих контрагентом розрахунків коригування у вересні 2007 року було зменшено суму податкового кредиту.
Так, Законом України від 03.04.1997 № 168/97ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011) встановлено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань із цього податку, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону).
Згідно положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення (різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом), то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Як визначено пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Отже, за наявності податкових накладних та згідно з нормами пп. 7.5.1 Закону № 168/97-ВР, на дату списання коштів з банківського рахунка (за першою подією) позивач правомірно відобразив сплачені авансом суми ПДВ у складі податкового кредиту.
Згідно з пп. 7.4.1 зазначеного Закону, покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих у майбутньому товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. У даному випадку такі умови виконані не були і позивачем на підставі розрахунків коригування сум ПДВ було зменшено податковий кредит у тому звітному періоді, в якому постачальник повернув кошти, шляхом сторнування.
Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивачем у даному випадку при визначенні суми бюджетного відшкодування не враховувалась як витрати платника податку на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності, тому суди дійшли вірного висновку щодо правомірності формування позивачем суми бюджетного відшкодування з урахуванням даних фінансово - господарських операцій.
Враховуючи пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР, згідно якого підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, податковими накладними чи митними деклараціями, факт включення позивачем до податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, а також аналізуючи пп. 7.2.6 зазначеного Закону, згідно якого подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця, суди також дійшли вірного висновку про протиправність зменшення суми бюджетного відшкодування у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту суми ПДВ звітного періоду (серпня 2007 року) по податковій накладній, яка була виписана контрагентом позивача (СБК "Бір") у липні 2007 року.
Судами попередньої інстанції також установлено, що позивач в межах договору комісії від 19.06.2007 № 5/07 за рахунок комітента (ТОВ "Компанія Агро - Трейд") виконав дорученням останнього -на підставі договорів поставки у серпні 2007 року придбав зерно у постачальників (СБК "Бір", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Качанове - Агро", СФГ "Нива", ФГ ОСОБА_6, ТОВ Ранок, СПД ФО ОСОБА_9), яке у цьому ж місяці передав комітенту.
При цьому судами попередніх інстанцій досліджено документальне підтвердження фінансово -господарських операцій у межах договору комісії (договори постачання зерна, податкові та видаткові накладні, складські квитанції, довіреності на отримання ТМЦ, бухгалтерська звітність, звіт комісіонера).
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Механізм оподаткування ПДВ операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у межах договорів комісії встановлено Законом № 168/97ВР. Зокрема, порядок відображення таких операцій у комісіонера визначено абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону, відповідно до якого у комісіонера виникає податковий кредит у момент перерахування коштів за товар продавцю, а податкові зобов'язання -при відвантаженні товару комітенту.
Судами встановлено, що відповідно до вимог п. 4.7 ст. 4 Закону № 168/97ВР позивачем за результатами фінансово - господарських операцій у межах договору комісії було сформовано як податковий кредит так і податкові зобов'язання, а встановлений судами факт виконання договору комісії в межах одного податкового періоду свідчить на користь того, що позивачем розрахунок від'ємного значення здійснений не лише з урахуванням сформованого податкового кредиту за відповідний період.
Також без правової оцінки судів не залишились бартерні операції між позивачем та його контрагентом (ФОП ОСОБА_7).
Згідно із п. 1.17 Закону № 168/97ВР термін "бартер" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про оприбуткування прибутку підприємств".
Згідно із п. 4.2 Закону № 168/97ВР база оподаткування ПДВ при товарообмінних операціях визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
З аналізу п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.
Для дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту при бартерних операціях також діють загальні правила, встановлені п. 7.3 і п. 7.5 Закону № 168/97ВР: - датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів у межах бартерних (товарообмінних) операцій, що здійснюються на території України, є дата відвантаження товарів; - датою виникнення права платника податку на податковий кредит за товарами, придбаними в межах бартерних операцій на території України, є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Оскільки, як встановлено судами, позивач керуючись положеннями п. 7.3, п. 7.4 Закону № 168/97-ВР задекларував лише податкові зобов'язання за першою подією у сумі 7 900,00 грн., то судами першої та апеляційної інстанцій зроблено обґрунтований висновок, що відповідна сума не могла вплинути на збільшення від'ємного значення податку.
З огляду на вищевикладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи органа податкової служби, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2010 у справі № 17/25 (17/25/5018) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді М.І. Костенко
М.О. Федоров