1326/6837/2012
2-з/1326/1/2012
"15" серпня 2012 р. суддя Франківського районного суду м.Львова -Козюренко Р.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову, -
встановив:
заявник звернувся із заявою до подання позову про забезпечення такого.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить з метою забезпечення позову накласти арешт на Ѕ квартири за адресою АДРЕСА_1 з метою захисту порушених прав позивача. Свою заяву мотивує тим, що у 2002 році виданий виконавчий лист №2-40 (відповідно до рішення місцевого суду Франківського району м. Львова від 15.02.2002 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 коштів в сумі 3456,45 гривень на користь заявника. Однак, 08.08.2012 року старший виконавець Галицького відділу ДВС ЛМУЮ Зеленецький В.М. у телефонній розмові повідомив, що на депозит відділу надійшла згадана сума від боржника та протягом трьох днів ця сума повинна бути отримана стягувачем, а виконавча справа буде закрита. Оскільки боржник вчасно не об'явився і заявником борг вчасно не отриманий, а тому має намір подати позов до боржника про додаткове стягнення, яке може не статися внаслідок реалізації наміру виконавчої служби про закриття справи. Це є причиною, у зв'язку з якою потрібно забезпечити позов.
Вивчивши матеріали заяви, приймаючи до уваги доводи заявника, вважаю, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки із матеріалів такої вбачається, що на Ѕ квартири АДРЕСА_1 накладений арешт, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №2911807 від 28.03.2005 року. Разом з тим, згідно вимог ч.3 ст.152 ЦПК України, забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відтак, сума заборгованості боржника ОСОБА_2, відображена у заяві про забезпечення позову, становить 3456,45 гривень, між тим згідно висновку про вартість об'єкта оцінки від 04.07.2012 року, долученого до згаданої заяви, вартість Ѕ квартири АДРЕСА_1 становить 126290 гривень, що у тридцять шість разів перевищує суму заборгованості. Разом з тим, заявник не навів доказів наміру державного виконавця зняти арешт із вказаної квартири, а також обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому у разі не вжиття заходів забезпечення.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову - відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу у строки і в порядку передбаченому ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Суддя: Козюренко Р.С.