31.01.2012
РІШЕННЯ справа №2121/2-1586/2011
31 січня 2012 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
в складі: судді Заславець Н.В.
при секретарі Бондаревій Т.К.
за участю сторін, представника позивачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції про визнання недійсною довіреності, визнання права власності в рівних частинах на автомобіль та виключення майна з-під арешту ,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до до ОСОБА_3 та Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції про визнання недійсною довіреності, виданої від імені ОСОБА_3 на експлуатацію та розпорядження автомобілем марки ГАЗ 32213, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, посвідченої 17.06.2009 року приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу за реєстром №958, про визнання права власності в рівних частинах на автомобіль марки ГАЗ 32213, 2002 року випуску шасі (рама, кузов) №32210020092153, реєстраційний номер НОМЕР_1, та виключення майна з акта опису та арешту.
У ході розгляду справи позивачі підтримали заявлені вимоги, суду пояснили, що 17.06.2009 року на умовах купівлі-продажу вони придбали у ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ 32213, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за 12000 гривень, на підтвердження чого останній видав розписку про отримання грошей, а також передав їм свідоцтво про реєстрацію на автомобіль, сам автомобіль, довіреність на володіння користування та розпорядження автомобілем. Автомобіль вони придбали для себе для вивезення сільськогосподарської продукції, однак не переоформили його через відсутність коштів. Навесні 2011 року їм стало відомо, що на автомобіль накладено арешт з вини ОСОБА_3, який заборгував по сплаті штрафів за постановами про адмінправопорушення. Просять визнати недійсною довіреність, оскільки фактично 17.06.2009 року між ними було вчинено інший правочин - купівлю -продаж транспортного засобу, який було приховано довіреністю, та визнати за ними в рівних частинах право власності на автомобіль ГАЗ 32213, звільнивши його з-під арешту, оскільки діями ВДВС при накладені арешту порушено право власності на майно.
Представник позивачів заявлені ними вимоги підтримав у повному обсязі, з посиланням на положення ст. 235 ЦК України просив визнати довіреність недійсною, оскільки нею фактично приховано правочин, який сторони саме і мали на увазі купівлю-продаж, про що свідчить передача майна та письмова розписка про оплату за автомобіль.
Відповідач ОСОБА_3 заявлені вимоги визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно між ним і позивачами 17 червня 2009 року мала місце купівля-продаж належного йому транспортного засобу, а на прохання покупців він видав їм довіреність на експлуатацію та розпорядження автомобілем строком на 10 років, оскільки у них не було коштів на переоформлення автомобіля.
Представник ВДВС ОСОБА_4 надала заперечення проти позову в частині виключення спірного автомобіля з-під арешту, пояснила суду, що у неї на виконанні знаходиться провадження про стягнення з боржника ОСОБА_3 в доход держави штрафів всумі більше 4000 грн. Нею у жовтні 2010 року було накладено арешт на транспортні засоби, зареєстровані на ім'я ОСОБА_3, що перевірено через МРЕВ ДАІ, виконавче провадження на дату розгляду справи не закінчено, штрафи боржником не сплачено, тому підстав для виключення автомобіля
з-під арешту не вбачає і у задоволенні позову просить відмовити. У подальшому просила розглядати справу у її відсутності, про що подала заяву.
Заслухавши пояснення сторін та представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши отримані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі довіреності, посвідченої 17.06.2009 року приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу за реєстром №958, виданої від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні отримали право на експлуатацію та розпорядження автомобілем марки ГАЗ 32213, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його продажу, передачу в оренду, передачі в позичку, строк дії довіреності -10 років. Позивачі користуються спірним автомобілем на підставі повноважень, зазначених у довіреності, здійснюючи представництво інтересів власника транспортного засобу, що підтверджено копією зазначеної довіреності та свідоцтвом про реєстрацію на транспортний засіб на ім'я ОСОБА_3
Згідно зі ст. ст. 237, 244, ч.1 ст. 245 ЦК України довіреність -це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ст.240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Тобто, видача довіреності є одностороннім правочином, оскільки до виникнення цивільних прав та обов'язків призводить волевиявлення лише одного суб'єкта цивільного права, що закріплено положеннями ч.3 ст. 202 ЦК України, і вказаний правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила, в даному випадку для ОСОБА_3
Сторони зазначають, що між ними мав місце договір купівлі- продажу автомобіля. Відповідно до положень ст. 205, 207 , п.3 ч.1 ст. 208 та ст. 210 ЦК України договір купівлі-продажу транспортного засобу має бути вчинений у письмовій формі та підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Торгівля транспортними засобами здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року №228, які були чинні на момент видачі довіреності.
. Судом не встановлено належних доказів на підтвердження укладення сторонами договору купівлі- продажу, оскільки крім посилання на наявність письмової розписки довільної форми про отримання коштів за продажу автомобіля ніяких доказів цього не надано.
Так, у відповідності до положень ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, направленя на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може бути двостороннім (договір), коли два або більше його учасників домовилися про набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Як пояснили позивачі, транспортний засіб ними використовувався для перевезення продукції, і автомобіль дійсно на час розгляду справи знаходиться у них, експлуатувався ними за призначенням, у відповідності до довіреності, що визнано всіма учасниками судового розгляду.
Загальними вимогами щодо чинності правочинів за ст. 203 ЦК України - правочин має відповідати вимогам закону, особа, яка його вчиняє , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Яких-небудь доказів щодо вчинення сторонами дій, спрямованих на набуття права власності за купівлею-продажем -відповідність закону форми правочину, зняття з реєстрації транспортного засобу, його оцінка з метою перереєстрації, строки вчинення цих дій тощо, у ході розгляду справи не встановлено, що свідчить про відсутність волевиявлення сторін, які були б спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених купівлею - продажем. Законом не передбачено перехід права власності на автомобіль шляхом посвідчення довіреності, за яким позивачі являються лише представниками довірителя.
За таких обставин суд не приймає до уваги посилання у позові на ст.235 ЦК України щодо вчинення удаваного правочину і приховування одним правочином іншого, оскільки односторонній правочин не є волевиявленням обох сторін і не може бути прихований двостороннім правочином і це при тому, що належних доказів вчинення сторонами правочину купівлі- продажу не встановлено. Видачу довіреності на транспортний засіб без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.
У ході розгляду справи відповідач ОСОБА_3 визнав заявлений позов у повному обсязі, однак в такому випадку посилання позивачів на відсутність коштів не є доказом наявності спору щодо права власності на автомобіль, а на думку суду свідчить лише про намір осіб на даний час будь-яким чином виключити майно з акта опису ( арешту) і долучена письмова розписка про розрахунок за автомобіль могла бути написана будь-коли, тому п критично оцінюється і не приймається судом до уваги.
Тому підстав для задоволення позову і визнання недійсної довіреності та визнання за відповідачами права власності на транспортний засіб з підстав купівлі- продажу за прихованим правочином немає і у позові належить відмовити.
А оскільки вимоги щодо виключення майна з акта опису (арешту) в даній справі є похідними і залежать від визнання за позивачами права власності на спірне майно, тому у задоволенні позову і в цій частині належить відмовити. Суд вважає, що підстав для зобов'язання державного виконавця виключити автомобіль з акта опису (арешту) немає. Заходи щодо забезпечення виконання постанов по стягненню з відповідача штрафів, вчинені держвиконавцем з підстав того, що сам є ОСОБА_3 згідно до свідоцтва про реєстрацію є власником зазначеного майна і відносно нього відкрито виконавче провадження.
Витрати у справі віднести на позивачів.
Керуючись ст.ст. 10,60, ч.3 ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 202,203, 205.207- 210, 235 ЦК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції про визнання недійсною довіреності, посвідченої 17.06.2009 року приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу за реєстром №958, про визнання права власності в рівних частинах на автомобіль марки ГАЗ 32213, 2002 року випуску шасі ( рама, кузов) №32210020092153, реєстраційний номер НОМЕР_1, та виключення майна з-під арешту відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Судові витрати по справі віднести на позивачів.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.
Суддя Н.В. Заславець