17.01.2012
№2121//1719/2011
17 січня 2012 року Цюрупинський районний суд Херсонської області
в складі: судді Яценко О.М.
при секретарі Брустман О.М.
з участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської сільської ради про визнання належності правовстановлюючого документа та визнання на спадщину за заповітом,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виноградівської сільської ради про визнання належності правовстановлюючого документа та визнання на спадщину за заповітом на земельний пай.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, 11 квітня 2003 року померла ОСОБА_2, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.
З 1968 року вона та її сім'я підтримували дружні стосунки зі ОСОБА_2, а в останні десять років до своєї смерті ОСОБА_2 потребувала сторонньої допомоги по господарству та по догляду за нею, яку надавала вона та її сім'я.
20.09.2000 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла їй земельний пай розташований на території Виноградівської сільської ради, який перебував у колективній власності сільськогосподарського підприємства «Таврійський»на основі сертифіката ХС 0207780. 22 липня 2002 року ОСОБА_2 отримала на зазначений земельний пай Державний акт на право приватної власності на землю площею 4,59 га для товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений акт на землю ОСОБА_2 передала їй, а також дозволила користуватися паєм для вирощування сільськогосподарської продукції. Цією землею вона користується і на даний час.
Після смерті ОСОБА_2 вона фактично прийняла правовстановлюючий документ на землю та використовувала земельний пай за його призначенням, тобто відповідно зі ст. 549 п.1 ЦК України 1964 року фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що свідчить про прийняття мною спадщини.
Отримавши в 2003 році заповіт ОСОБА_2 вважала себе власником земельного пая. Весною 2011року вона мала намір скласти заповіт на зазначений пай на користь своєї доньки і звернулась з цим питанням до нотаріальної контори Цюрупинського району. Ознайомившись з наданими нею документами нотаріус їй повідомила про ряд невідповідностей як в самому заповіті так і в Державному акті на землю, які заважають видачі свідоцтва про право на спадщину на її ім'я.
Так в заповіті її прізвище зазначено «Звеева», а в її паспорті «Зверєва»,в свідоцтві про смерть та в заповіті ім'я ОСОБА_2 зазначено «Маріанна», а в державному акті на право приватної власності на землю -«Маріана». Крім цього в заповіті мова йде про право на спадщину на земельний пай відповідно до сертифікату ХС 0207780, а не зазначено саме Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яким було реалізовано право власності ОСОБА_2
Просить встановити належність її заповіту ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 посвідченого 12 вересня 2000 року секретарем виконкому Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області.
Визнати за нею право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, на земельну ділянку площею 4,59 га розташовану на території Виноградівської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю 1-ХС № 004822 зареєстрованого за № 1122 в Книзі записів державних актів Виноградівської сільської ради народних депутатів 22 липня 2002 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але від нього до суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги визнає і просить розглянути справу без їхньої участі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.04.2003 року померла ОСОБА_2, з 20.09.2000 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 земельний пай.
22 липня 2002 року ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності на землю. Зазначений акт на землю ОСОБА_2 передала ОСОБА_1.
Після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 фактично прийняла правовстановлюючий документ на землю та використовувала земельний пай за його призначенням.
Отримавши в 2003 році заповіт ОСОБА_2, ОСОБА_1М вважала себе власником земельного пая.
Весною 2011року ОСОБА_1М мала намір скласти заповіт на користь своєї доньки і звернулась до нотаріальної контори Цюрупинського району. Ознайомившись з наданими ОСОБА_1 документами нотаріус їй повідомила про ряд невідповідностей як в самому заповіті так і в Державному акті на землю, які заважають видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1
Так в заповіті ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_1 зазначено «Звеева», а в її паспорті «Зверєва»,в свідоцтві про смерть та в заповіті ім'я ОСОБА_2 зазначено «Маріанна», а в державному акті на право приватної власності на землю -«Маріана».
В заповіті мова йде про право на спадщину на земельний пай відповідно до сертифікату ХС 0207780, а не зазначено саме Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яким було реалізовано право власності ОСОБА_2
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Виходячи з наведеного, за позивачем, як за спадкоємцем за заповітом на майно, заповідане їй відповідно до положень ст.1235 ЦК України, належить визнати право власності в порядку успадкування за заповітом.
Оскільки є законні підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 4,59 га для товарного сільськогосподарського виробництва у порядку спадкування за заповітом, а визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1217, 1223, 1235 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Встановити належність ОСОБА_1 заповіту ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 посвідченого 12 вересня 2000 року секретарем виконкому Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, на земельну ділянку площею 4,59 га розташовану на території Виноградівської сільської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.
Суддя О.М. Яценко