Справа № 1815/2622/2012
Номер провадження 1/1815/207/2012
16 жовтня 2012 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Ганзя О.Д., при секретарі Шаповаленко П.І., з участю прокурора Труба А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ромни справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7.,
громадянки України
уродженки с. Бабичівка Червоноармійського
району Житомирської області,
не працюючої, не заміжньої, з середньою освітою,
зареєстрованої по АДРЕСА_1
фактично проживаючої по АДРЕСА_2
Житомирської області, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, позбавлена батьківських прав та сплачує аліменти на дитину ІНФОРМАЦІЯ_6,
раніше не судимої
- за ст. 358 ч. 1, ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України
5 травня 2011 р. ОСОБА_1 під час перебування у м. Києві в гостях у невстановленої в ході слідства особи отримала студентський квиток НОМЕР_1 Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького на ім'я ОСОБА_2, виданий 01 вересня 2010 р., в якому була відсутня фотокартка власника. В той момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел підробити студентський квиток, з метою використання для власних потреб.
В цей же день ОСОБА_1, знаходячись в кімнаті будинку розташованого в АДРЕСА_1 взяла студентський квиток НОМЕР_1 Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького на ім'я ОСОБА_2, за допомогою ножиць вирізала свою фотокартку, яку вклеїла у цей студентський квиток на місце, де була відсутня фотокартка власника студентського квитка, з метою його подальшого використання у громадському транспорті, щоб менше сплачувати коштів за проїзд та засвідчення своєї особи.
11 травня 2011 р. біля 9 год. 30 хв. ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою крадіжки чужого майна з проникненням до приміщення, прийшла до дитячого будинку №7 «Калинка» в м. Ромни, вул. Інтернаціональна, 38, де підійшла до вхідних дверей, щоб проникнути всередину, помітила, що з приміщення дитячого садка вийшла незнайома їй завідуюча цим садком ОСОБА_3, яка запитала ОСОБА_1 мету приходу, на що ОСОБА_1 повідомила неправдиві дані про те, що хоче записати свою дитину у цей дитсадок. ОСОБА_3, не підозрюючи дійсних злочинних намірів ОСОБА_1, запропонувала зайти в приміщення дитсадка та почекати. ОСОБА_1, зайшовши в коридор приміщення дитячого садка, помітила відкриті двері кабінету завідуючого, в якому нікого не було, вирішила скоїти крадіжку яких-небудь речей з цього кабінету. Скориставшись відсутністю уваги працівників дитячого садка, ОСОБА_1 безперешкодно проникла в кабінет завідуючої, звідки викрала сумку вартістю 120 грн., в середині якої був гаманець вартістю 50 грн. та гроші 13 грн. З викраденим ОСОБА_1 попрямувала з цього кабінету в напрямку виходу з приміщення дитячого садка, але була затримана з викраденим, не змігши вийти з приміщення дитсадка та розпорядитися викраденим.
11 травня 2011 р. ОСОБА_1, маючи при собі підроблений студентський квиток НОМЕР_1 Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького на ім'я ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні дитячого садку №7 м. Ромни по вул. Інтернаціональна, 38 біля 10 год. використала його для посвідчення своєї особи працівникам вказаного дитячого садку, видаючи цей підроблений квиток за справжній документ.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, пояснивши обставини вчинення злочинів, у скоєному щиро розкаялася.
Крім повного визнання своєї провини, винність ОСОБА_1 також доведена іншими доказами, які сторонами не заперечуються і не оспорюються.
Згідно ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні підсудною змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності його позиції.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує:
за ст. 358 ч. 1 КК України як підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає право або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем,
за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до приміщення,
за ст. 358 ч. 3 КК України як використання завідомо підробленого документу в редакції закону від 05.04.2001 року, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 злочину.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, з яких злочин, передбачений ч.1 ст. 358 КК України є злочином невеликої тяжкості, злочин передбачений ч.3 ст. 358 КК України є злочином середньої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, а також суд враховує дані про особу винної, яка має молодий вік, раніше не судима, але негативно характеризується за місцем проживання та обставини, що пом'якшують та обтяжують призначення покарання.
Обставинами, що пом'якшують призначення покарання ОСОБА_1, є визнання своєї провини, щире каяття та з'явлення зі зізнанням, відшкодування заподіяних збитків та наявність на утриманні дитини ІНФОРМАЦІЯ_5.
Обставин, що обтяжують призначення покарання ОСОБА_1, не вбачається.
За таких обставин, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують призначення покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 69 КК України, тобто призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 185 КК України.
Крім того, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування нею покарання.
Тому, призначаючи покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, суд вважає, що слід застосувати ст. ст. 76, 79 КК України, звільнивши підсудну від відбування покарання з випробуванням.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування ч.1 ст. 83 КК України, оскільки ОСОБА_1 не має сім'ї чи родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, а також вона сама не має можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.
Призначаючи покарання за сукупністю злочинів суд застосовує правила ч.1 ст. 70 КК України, а саме поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Суд враховує, що згідно ст. 342 КПК при виправданні підсудного чи звільненні його від відбуття покарання або при засудженні його до покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, суд, якщо підсудний перебуває під вартою, негайно звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
Якщо підсудний перебуває під вартою ще й з приводу іншої кримінальної справи, оскільки у тій справі щодо нього було обрано такий запобіжний захід, то головуючий оголошує про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише у даній справі.
Згідно постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.02.2012 року відносно ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по кримінальній справі порушеній за ч.2 ст. 187 КК України і відносно неї перебуває в провадженні іншого суду ця кримінальна справа.
За таких обставин, міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, обрану постановою Роменського міськрайонного суду від 04.08.2011 року по даній кримінальній справі по якій ОСОБА_1 засуджується за ст. 358 ч. 1, ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України (а.с. 108) слід змінити на підписку про невиїзд лише у даній справі, яка розглядається Роменським міськрайонним судом.
Речові докази по справі: жіночу сумку та гаманець, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с. 37) слід залишити за належністю останній (а.с. 37); студентський квиток НОМЕР_1 Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького на ім'я ОСОБА_2, що приєднаний до кримінальної справи (а.с. 38) слід зберігати при справі.
З підсудної ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення судово-технічної експертизи в сумі 1125 грн. 60 коп. (а.с. 65).
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч 3 КК України і призначити покарання за цими статтями:
- за ст. 358 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 900 (дев'ятсот) грн.
- за ст. 358 ч. 3 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
- за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч 3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування цього покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 негайно змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд по даній кримінальний справі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави одержувач НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 (у призначенні платежу обов'язково вказувати код класифікації доходів бюджету 25010100) на р/р 31256272210011, МФО 837013, банк ГУДКУ в Сумській області 1125(одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. 60 коп. за виконану судово-технічну експертизу № 36 від 30 травня 2011 р.
Речові докази: жіночу сумку та гаманець, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, залишити останній; студентський квиток НОМЕР_1 Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького на ім'я ОСОБА_2, що приєднаний до кримінальної справи, - залишити у справі.
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з часу отримання ним копії вироку.
СУДДЯ: підпис …
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Д. Ганзя