Справа № 1801/3014/12
Номер провадження 2/1801/646/12
17 жовтня 2012 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Терещенко О. І.,
при секретарі Терещенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхосульської сільської ради, 3-ті особи: Улянівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,
24 вересня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верхосульської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті залишилась земельна ділянка площею 3,97 га, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради. За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, після її смерті спадщину фактично прийняв ОСОБА_4, батько позивачки. Батько позивачки ОСОБА_4 за життя дану земельну ділянку на себе не переоформив і не отримав державного акту на землю. Крім земельної ділянки, яку ОСОБА_4 фактично прийняв у спадщину після смерті дружини ОСОБА_3, батько позивачки мав також земельну ділянку площею 4,21 га, яка належала йому на праві власності на підставі державного акту на землю. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер. За життя він склав заповіт, яким все своє майно заповів онуці- ОСОБА_2 яка від спадщини відмовилась на користь матері ОСОБА_1, позивачки у справі. Після смерті батька позивачка звернулася з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Проте нотаріус їй роз'яснила, що для оформлення спадщини на зазначені вище земельні ділянки їй необхідно представити державні акти на землю. Але державні акти на землю були втрачені, а дублікати позивачці відділ Держкомзему у Білопільському районі не видає, свою відмову мотивує тим, що дублікат видається тільки власнику. Тому вона звернулась з даним позовом до суду.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 не з'явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовну заяву підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача - Верхосульської сільської ради у судове засідання не з'явився, в.о.сільського голови Бойко Н.В. направив суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позов визнають повністю.
Представник 3-ї особи - Улянівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, державний нотаріус Бойко О.І. направила листа про розгляд справи без її участі.
3-тя особа: ОСОБА_2 у судове засідання теж не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовну заяву ОСОБА_1 підтримує, зазначила, що на спадкове майно не претендує, тому не заперечує проти визнання права власності на земельні ділянки за матір'ю ОСОБА_1, що є позивачкою у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі доказами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що батьками позивачки ОСОБА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження (а.с.4,15).
Також судом встановлено, що матері позивачки ОСОБА_3 на підставі розпорядження Білопільської районної адміністрації від 19 березня 2002 року № 88 була передана у власність земельна ділянка площею 3,97 га, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради, що підтверджується ксерокопією державного акту на землю серії IV-СМ №016327 (а.с.9)
Батьку позивачки ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 4,21 га, яка знаходиться на території Верхосульської сільської ради, що підтверджується ксерокопією державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ №016189 від 29 березня 2002 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №519 (а.с.10).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6).
Згідно довідки Верхосульської сільської ради від 14 серпня 2012 року №219 заповіт від імені померлої ОСОБА_3 виконкомом Верхосульської сільської ради не посвідчувався. Після її смерті спадщину фактично прийняв ОСОБА_4, але земельну ділянку, яку прийняв у спадщину після смерті дружини ОСОБА_4, на себе не переоформив і не отримав державного акту на землю (а.с.8)
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів своїй онуці ОСОБА_2, яка не претендує на успадкування вказаних вище земельних ділянок та від яких відмовилась на користь своєї матері ОСОБА_1, що є позивачкою у справі, про що в якості доказу свого волевиявлення надала суду письмову заяву (а.с.26-29).
За життя батьків позивачки оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ №016327 від 29 березня 2002 року, а також на земельну ділянку серії IV-СМ №016189 від 29 березня 2002 року були втрачені.
Відділ Держкомзему в Білопільському районі відмовив позивачці у видачі дублікатів державних актів, мотивуючи свою відмову тим, що дублікати даних документів видаюється лише власнику земельної ділянки.
На даний час ОСОБА_1 має намір успадкувати земельні ділянки, що залишилася після смерті її батьків. Але отримати свідоцтво про спадщину на земельні ділянки у нотаріальній конторі вона позбавлена можливості із-за відсутності оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки серії IV-СМ №016327 від 29 березня 2002 року, а також серії серії IV-СМ №016189 від 29 березня 2002 року.
Представити нотаріусу дані державні акти позивачка не має можливості, так як вони втрачені, тому вона звернулась до суду з позовом про визнання права власності на зазначені вище земельні ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 3,97 га та 4,21 га, що розташовані на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області у порядку спадкуванння за законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328 ч.1, 1225, 1261 ЦК України, ст.ст.4, 10, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 3,97 га, що розташована на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, державний акт на землю серії IV-СМ №016327 від 29 березня 2002 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №629, а також земельну ділянку площею 4,21 га, що розташована на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, державний акт на землю серії IV-СМ №016189 від 29 березня 2002 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №519 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя