Справа № 1801/2629/12
Номер провадження 2/1801/555/12
іменем України
( з а о ч н е )
21 вересня 2012 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Дейнеки Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
17 серпня 2012 року ОСОБА_1 здала на пошту позов до ОСОБА_2, в якому вказує, що 29 грудня 2011 року уклала з відповідачем договір позики, відповідно до якого вона передала останньому 3900 євро, які ОСОБА_2 зобов'язався повернути до 29 червня 2012 року.
Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, просить стягнути з останнього на свою користь 38268 грн. боргу за договором позики, 7654 грн. штрафу, судові витрати та витрати на правову допомогу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 14).
Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2011 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позивачка передала відповідачу 3900 євро строком до 29 червня 2012 року, а останній зобов'язався у випадку прострочення повернення позики (її частини) сплатити одноразово штраф у розмірі 20% від неповерненої суми позики (а. с. 3, 4)
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Враховуючи викладене, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 на день постановлення рішення суду становить 40381 грн. 11 коп. (3900 х 10,354132) та 8076 грн. 22 коп. - 20% штрафу.
Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на викладене, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в межах позовних вимог необхідно стягнути 38268 грн. боргу за договором позики, 7654 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід також стягнути 459 грн. 22 коп. судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду та 150 грн. витрат за правову допомогу (а. с. 1, 7).
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 11, 16, 509, 526, 533, 625, 549, 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88, 89, 209, 213, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 45922 грн. боргу за договором позики, 609 грн. 22 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Відповідач має право подати протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя