Справа №1801/2741/12
31 серпня 2012 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Замченко А. О.
з участю секретаря Дейнеки Л.О.,
прокурора Топоркової О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання слідчого Білопільського РВ УМВС України в Сумській області капітана міліції ОСОБА_1, затверджене прокурором Білопільського району, про обрання запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого
у виді взяття під варту,
30 серпня 2012 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшло подання слідчого Білопільського РВ УМВС України в Сумській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_2
Досудовим слідством встановлено, що 24 серпня 2012 року близько 13 години за попередньою змовою між собою з корисливих мотивів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець Білопільського району, м. Ворожба, вул. Робоча, 8, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець Черкаської області, м. Золотоноша, вул. Лікарняна, 14, з метою нападу на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, прибули до її господарства, яке розташоване в м. Білопілля, пров. Тельмана, 31, де, ОСОБА_2 покликав з господарства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця цього ж будинку, сказавши, що його кличуть у найближчому магазині, і коли той покинув будинок та господарство, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 незаконно проникли в середину житлового будинку №31 по пров. Тельмана в м. Білопілля, після чого ОСОБА_2 погрожуючи ОСОБА_4, яка в силу свого захворювання не пересувається та лежала на ліжку в кімнаті будинку, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для її здоров'я, накривши її обличчя подушкою, стали вимагати в неї гроші. Коли остання відповіла, що грошей у неї немає, то ОСОБА_3 став шукати гроші по кімнаті, та знайшовши 100 грн., мобільні телефони марки «Нокія-1280», «Сіменс»із зарядними пристроями до них, відкрито заволодів ними, після чого покинули будинок й у подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд, заподіявши останній матеріальні збитки.
За даним фактом 27 серпня 2012 року СВ Білопільського РВ УМВС України в Сумській області порушено кримінальну справу №120400238 щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
28 серпня 2012 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_2 в порядку ст. 115 КПК України було затримано та поміщено до ІТТ СМУ УМВС України в Сумській області.
Заслухавши прокурора, який підтримав подання, пояснення ОСОБА_2, який визнав факт вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді взяття під варту, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у виді взяття під варту.
До даного висновку суд приходить, виходячи з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності з ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;
d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;
e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;
f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який покарання передбачено у виді позбавлення волі понад 3 роки, не працює та не має постійного доходу, не має постійного місця проживання на території Сумської області, раніше судимий, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може вчинити новий злочин, а також ухилитися від слідства та суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід саме у виді взяття під варту, так як інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, керуючись ст.ст. 148-150, 155, 165, 165-1, 165-2 КПК України, суд
Подання слідчого Білопільського РВ УМВС України в Сумській області задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді взяття під варту строком на два місяці, тобто до 28 жовтня 2012 року.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області протягом трьох діб.
Суддя