Справа № 1801/2159/12
16 липня 2012 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю. М.,
при секретарі Федорченко Г. В.,
з участю прокурора Криушенка Л. І.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, не інваліда, раніше судимого 21 жовтня 2011 року Краснопільським районним судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки ,
-за ч. 3 ст. 185 КК України,
24 лютого 2012 року близько 23 години ОСОБА_2 прибув до домогосподарства ОСОБА_3, розташованого за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Вири, вул. Мічуріна, 7 і, достовірно знаючи, що у вказаному будинку ніхто не проживає, діючи таємно, з корисливою метою, направленою на викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків та бажаючи їх настання, проник на територію вищевказаного домоволодіння, де з приміщення сараю скоїв крадіжку металевих виробів, які належать ОСОБА_3, а саме: двох металевих пластин вагою 16 кг, металевої рамки для візка загальною вагою 28 кг, двох металевих кутників загальною вагою 12 кг, двох металевих труб загальною вагою 6 кг та металевих виробів загальною вагою 4 кг, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 132 грн. Після скоєної крадіжки ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, 05 березня 2012 року близько 23 години, ОСОБА_2 знову прибув до домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Вири, вул. Мічуріна, 7, та заздалегідь знаючи про те, що у будинку ніхто не мешкає, діючи таємно, з корисливою метою, направленою на викрадення чужого майна, перебуваючи на території вказаного домоволодіння, шляхом розбиття скла проник до сараю, звідки таємно викрав металеві вироби, а саме: два металеві кутника вагою 16 кг, металеве дишло для візка вагою 9 кг, металеву решітку вагою 11 кг, дві металеві завіси на двері вагою 7 кг, металеву завалку на двері вагою 3 кг, металевий квадрат вагою 8 кг, дві металеві труби з перехідниками вагою 7 кг, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 122 грн. Після скоєної крадіжки ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Не зупиняючись на вищевказаному, повторно, 06 березня 2012 року близько 23 години, ОСОБА_2, знову прибув до володіння ОСОБА_3, розташованого за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Вири, вул. Мічуріна, 7, де шляхом пошкодження запірних пристроїв вхідних дверей, проник до приміщення будинку, звідки таємно, з корисливою метою, направленою на викрадення чужого майна., скоїв крадіжку металевих виробів та особистого майна останньої, а саме: двохкамфорочної плити, пічних та підтопочних дверцят, металевих деталей вагою 38 кг, двох автомобільних домкратів, ручної швейної машинки марки «Сингер», завдавши тим самим матеріального збитку потерпілій ОСОБА_3 на суму 147 грн. 98 коп. Після скоєної крадіжки ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Всього ОСОБА_2 викрав майна ОСОБА_3 на загальну суму 703 грн. 98 коп.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 24 лютого 2012 року близько 23 години він з метою скоєння крадіжки майна прибув до домогосподарства, розташованого по вул. Мічуріна, 7 в с. Вири Білопільського району Сумської області, достовірно при цьому знаючи, що у вказаному будинку ніхто не проживає. Таємно проникнувши на територію вищевказаного господарства, він з приміщення сараю викрав дві металеві пластини вагою приблизно 16 кг, металеву рамку для візка вагою близько 28 кг, два металеві кутники загальною вагою приблизно 12 кг, дві металеві труби загальною вагою приблизно 6 кг та ще дрібні металеві вироби загальною вагою близько 4 кг. Викрадене майно він приніс до господарства за місцем свого проживання, розташованого в с. Вири Білопільського району Сумської області по вул. Мічуріна, 18, де заховав у сараї. А приблизно через два дні здав його на пункт прийому металобрухту в м. Суми.
Крім цього, 05 березня 2012 року близько 23 години, він, з метою скоєння крадіжки чужого майна, зокрема, металобрухту, знову прибув до домоволодіння, розташованого за вказаною вище адресою. Перебуваючи у дворі, він розбив скло у вікні сараю, через віконний отвір проник всередину і викрав металеві вироби, а саме: два металеві кутника вагою приблизно 16 кг, металеве дишло для візка вагою близько 9 кг, металеву решітку вагою близько 11 кг, дві металеві завіси на двері вагою приблизно 7 кг, металеву завалку на двері вагою близько 3 кг, металевий квадрат вагою 8 кг та дві металеві труби з перехідниками вагою приблизно 7 кг. Все викрадене майно він приніс до господарства за місцем свого проживання.
Наступного дня, близько 22 години він запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 скоїти крадіжку з господарства, розташованого по вул. Мічуріна, 18 в с. Вири Білопільського району Сумської області, на що останній погодився. З метою скоєння крадіжки вони вдвох пішли до вказаного вище господарства. Знаходячись на території вказаного господарства, він зірвав з дверей будинку запірний пристрій, і таким чином вони разом з ОСОБА_4 потрапили в середину. Перебуваючи в будинку, він поклав у рюкзак дрібні металеві вироби, зірвав з груби двохкамфорочну плиту, пічні та підтопочні дверцята. Коли вони з ОСОБА_5 вийшли з будинку, до них підійшли раніше незнайомі йому чоловік і жінка, які сказали, що будинок належить їм. Він повернув їм викрадені речі, вирішивши, що викраде їх пізніше. Приблизно через півгодини він повернувся вже сам і таємно викрав з господарства двохкамфорочну плиту, пічні та підтопочні дверцят, дрібні металеві деталі вагою близько 38 кг, два автомобільних домкрати та ручну швейну машинку. Все викрадене він приніс в домогосподарство за місцем свого мешкання, де заховав у сараї.
Оскільки підсудним та іншими учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорюються, вони правильно розуміють зміст цих обставин і у них немає сумнівів у добровільності та істинності позицій, суд, роз'яснивши, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів справи.
Таким чином суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_2 злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у житло та інше приміщення, вчинене повторно.
Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, від якого тяжких наслідків не настало, а також особу підсудного, який скоїв злочин в період відбування покарання, призначеного вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2011 року, у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, задовільно характеризується за місцем навчання, визначені ст. 66 КК України пом'якшуючі його відповідальність обставини, а саме: з'явлення із зізнанням, визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини в справі, відшкодування спричинених злочином збитків, а також думку потерпілої, яка просила суворо не карати підсудного і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_2 в ході судового слідства не встановлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь вчиненого ним злочину, особу підсудного, суд вважає, що за вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, можливо призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, призначене на підставі ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі.
Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 176 грн. 40 коп. та судової автовтоварознавчої експертизи сумі 470 грн. 40 коп., а всього, 646 грн. 80 коп. (а. с. 44, 51).
Речові докази: два металеві кутники довжиною 1,5 м, дві металеві труби довжиною 2 м, два автомобільних домкрати, швейну механічну машинку марки «Singer», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, залишити останній як власнику (а. с. 40-41)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом на підставі ст. 69 КК України у виді двох років одного місяця позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2011 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді двох років трьох місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області 646 (шістсот сорок шість) гривень 80 копійок за проведення судових товарознавчої та автотоварознавчої експертиз.
Речові докази: два металеві кутники довжиною 1,5 м, дві металеві труби довжиною 2 м, два автомобільних домкрати, швейну механічну машинку марки «Singer» залишити власнику ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя