Справа № 1505/7313/2012
Іменем України
01 жовтня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О. розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в м. Білгород-Дністровському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу інваліду 2 групи,
Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради з адміністративним позовом про зобов'язання виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду 2 групи, в якому просить зобов'язати відповідача сплатит на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня травня як інваліду війни 2-ї групи у розмірах, передбачених ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", за 2010 рік - 5168 грн.; за 2011 рік - 5532.; за 2012 рік - 4784 грн.; Всього 15484 грн.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виплатити на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни 2 групи у розмірах, передбачених ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" за 2010 рік -5168 грн; за 2011 рік - 5532 грн; було залишено без розгляду.
Отже суд по суті розглядає позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу інваліду війни 2 групи в частині зобов'язання відповідача виплатити на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни 2 групи у розмірах, передбачених ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" за 2012 рік -4784 грн.
Відповідач направив до суду заперечення згідно яких, проти задоволення позовної заяви заперечує, зазначаючи, що при нарахуванні державної соціальної допомоги позивачу діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та справу розглянути у відсутності його представника.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному Державному Автоматизованому Реєстрі пільговиків як інвалід війни 2 групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення звязку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-12 зі змінами до Закону від 25.12.1998 р. №367-ХІV, інваліду війни 2-ї групи щорічно до 5 травня повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Єдиним законом, який Конституція України відокремлює серед інших, є Закон України "Про Державний бюджет України". Його особливістю є те, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України "Про Державний бюджет України"визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виплата щорічної разової допомоги ОСОБА_1 у 2012р., було здійснена на підставі пункту З прикінцевих положень З.У. "Про державний бюджет на 2012рік", яким уповноважено Кабінет Міністрів України встановлювати порядок і розмір виплат встановлених ст. 12-16 ЗУ. "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального статусу" на виконання даної норми закону Кабінетом Міністрів України було видано постанову №1381 від 28.12.2011р., з наступними змінами у обсягах бюджетних асигнувань передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у розмірі 1920 грн., що не є порушенням, оскільки Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших. Прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили.
Таку позицію підтримує також і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.01.2012 року №3рп/2012.
Крім цього, відповідно до ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних із введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги учасникам бойових дій потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про Державний бюджет України". До того ж, при визначенні таких обсягів повинні враховуватись вимоги ст. 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і збалансованості бюджету України, тобто усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені, виходячи із фінансових можливостей держави.
Таке ж положення міститься у ст. 22 Загальної Декларації прав людини, згідно якої кожна людина як член суспільства, має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Вищевикладене не означає, що для окремих категорій, зокрема, для учасників бойових дій, які дійсно мають заслуги перед державою, не можуть бути встановлені певні пільги, компенсації та гарантії, однак їх надання є питанням доцільності і залежить насамперед від фінансових можливостей держави. При цьому видатки на фінансування таких пільг, компенсацій і гарантій, а отже, їх розмір, мають визначатися законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи викладене, проведення щорічної виплати разової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж встановлено законом про державний бюджет на відповідний рік, є порушенням норм законодавства України.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу інваліду 2 групи не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.19, 46 Конституції України, законом України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", ст. ст. 2, 11, 21, 71, 128, 158-164, 167,183-2 КАС України суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про зобов'язання виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу інваліду 2 групи - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу , постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: