Справа № 2-а-3386/11
2011 рік
ПОСТАНоВА
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
08 грудня 2011 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Толкаченко О.О.,
при секретарі - Ткаченко О.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа -ІДПС Татарбунарського ВДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
Позивач -ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа -ІДПС Татарбунарського ВДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, а саме просить суд, визнати дії інспектора ДПС Татарбунарського ВДАІ ОСОБА_2 при складанні протоколу та винесенні постанови серії ВН1 330160 від 06 вересня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення неправомірними. Скасувати постанову серії ВН1 330160 від 06 вересня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС татарбунарського ВДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області і закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач -ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свою позовну заяву, та просив її задовольнити.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Одеській області в судове засідання не з'явився надіславши до суду письмові заперечення, в яких пред'явленні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що інспектор ДПС при виявленні правопорушення та складанні постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством. Просив розглядати справу у їх відсутність.
Відповідач -ІДПС Татарбунарського ВДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, згідно якого просив в задоволенні позовних вимог громадянина ОСОБА_1 відмовити повністю.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 06 вересня 2011 року позивач ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Татарбунари грубо порушив вимоги підп. «ґ»п. 15.9 Правил дорожнього руху, та здійснив зупинку та стоянку належного йому автомобілю ближче ніж за 10 метрів від краю перехрещу ванної проїзної частини, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Дане правопорушення було виявлено інспектором ДПС Татарбунарьського району ВДАІ сержантом міліції ОСОБА_2, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 330160 від 06.09.2011 року та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 066473 від 06.09.2011 року, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 гривень.
Згідно підп. «ґ»п. 15.1 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Згідно ч. 1. ст. 122 КУпАП, відповідальність передбачена за: перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем також підтверджується письмовими показаннями свідків, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП -доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають юридичне значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже суд вважає, що позивач надав суду надумані пояснення з метою уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вищевикладене підтверджує правомірність дій інспектора ДПС по складенню протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення, та відсутності жодних доказів які спростовують правомірність складеного протоколу про адміністративне правопорушення та винесеної постанови ОСОБА_1 не надав до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи позивача про протиправність оскарженої постанови є не обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 293 КУпАП України, ст.ст. 158-164 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа - ІДПС Татарбунарського ВДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення-відмовити повністю.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О.Толкаченко