Справа № 1521/4712/12
22 жовтня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
судді Курочки В.М.
при секретарі Задеряки Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Комунального підприємства «Овідіопольське РБТІ», Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що їй на праві власності належить садовий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, СОГ «Волна», вул. Лінія 20, буд. №64. В цьому садовому будинку з 2010 року вона постійно проживає і іншого житла не має, але начальник КП «Овідіопольське РБТІ»відмовив їй в реєстрації будинкової книги на садовий будинок, а Молодіжненська сільська рада відмовила їй в реєстрації її місця проживання в садовому будинку.
Вважаючи, що зазначеними діями відповідачів порушуються її законні права на вибір місця проживання, прийняття участі у виборах, отримання пільгта субсидій, що садовий будинок відповідає всім вимогам для жилого будинку, позивач просила визнати дії відповідачів неправомірними та зобов'язати відповідача начальника КП «Овідіопольське РБТІ»зареєструвати будинкову книгу на садовий будинок, а Молодіжненську сільську раду зобов'язати зареєструвати її місце проживання в садовому будинку.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Молодіжненська сільська рада проти позову заперечувала і просила розглянути справу без участі її представника.(а.с. 31-32)
Представник КП «Овідіопольське РБТІ»належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання на прибув, а тому справа у відповідності до положень ст. 128 КАС України розглянута судом без його участі.(а.с. 30)
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.33 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Статтею 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»визначено, що реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом державної реєстрації.
Органами державної реєстрації є відповідні підрозділи державної міграційної служби, до яких позивач з приводу реєстрації місця його проживання не зверталась і відповідного рішення про відмову в реєстрації його місця проживання не отримала.
Молодіжненська сільська рада не є органом державної реєстрації, а тому позовні вимоги до неї про зобов'язання зареєструвати місце проживання безпідставні і не підлягають задоволенню.
Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»визначено перелік документів, які подає особа для реєстрації її місця проживання, до яких віднесено і документи, що підтверджують право на проживання в житлі.
Згідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 379 і 380 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання і них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповдно до ст. 6 Житлового Кодексу України жилі будинку і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків.
Згідно до технічного паспорта, сертифікату відповідності будівництва, договору купівлі-продажу позивачу належить на праві власності садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці площаю 0,06 га, цільове призначення якої: ведення садівництва. (а.с. 4-12 )
Відповідно до пункту 2.4 розділу 2 «Об'єкти, що підлягають технічної інвентаризації» Інструкції про порядок проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2011 р. №127, садовий будинок -це будинок для літнього (сезонного) проживання.
Аналогічно в п.3.41 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»зазначено, що «садовий будинок -будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам для житлових будинків».
Посилання позивача, що належний їй садовий будинок відповідає вимогам для жилого будинку та може бути використаний для постійного проживання суд не приймає до уваги тому, що сама по собі ця обставина не змінює правового статусу садового будинку як будівлі для літнього (сезонного) проживання.
У зв'язку з тим, що позивачу належить садовий, а не житловий будинок, начальником КП «Овідіопольське РБТІ»правомірно відмовлено в реєстрації будинкової книги на цей будинок.
З наведених підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11,99-100, 158-163 КАС України,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Комунального підприємства «Овідіопольське РБТІ», Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_2