Справа № 2-5094/11
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
03 жовтня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород -Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.
при секретарі - Рачицькій І.А.,
за участю прокурора - Колесніченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, ЖЕО м. Білгород-Дністровський про вселення в жиле приміщення і укладення договору найму,
Позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про вселення в жиле приміщення і укладення договору найму, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 була прописана з жовтня 1992 року і проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв'язку з навчанням в м. Одеса була виписана і проживала в м. Одеса. Після закінчення навчання повернулася до м. Білгород-Дністровський до своїх батьків, які проживають за вказаною вище адресою. Однак, вселитися ОСОБА_5 у квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 не має змоги, оскільки її бабуся ОСОБА_3 не дає їй своєї згоди на вселення. У зв'язку з вищевикладеним позивачі були змушені звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.
Представник ОСОБА_2, ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просить задовольнити.
Прокурор Колесніченко І.В .в інтересах ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, просить у задоволенні позову відмовити.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причина неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі суттєві обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, суд прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить 17/100 часток (квартира №2) житлового будинку, розташованого за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 26, на підставі договору купівлі-продажу від 09.10.1992 року, що підтверджується листом КП "Білгород-Дністровське БТІ" від 28.02.2012 року №520.
В зазначеній квартирі також проживають та прописані син відповідача ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4, що підтверджується адресними довідками ВГІРФО Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 0.03.2012 року.
Також із домової книги на квартиру №2 вбачається, що в зазначеній квартирі також була прописана ОСОБА_2, яка 25.08.2006 року вибула в м. Одеса.
Відповідно до ч. 2 ст. 156 ЖК України за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
ОСОБА_2 є онукою відповідача, постійно з нею не проживає, спільне господарство не веде, оскільки 25.08.2006 року вибула в м. Одеса, а отже у відповідності до ч. 2 ст. 64 ЖК України не є членом сім'і ОСОБА_3
Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач по справі є законним власником квартири, а отже вселення будь-кого до квартири може відбутися лише за її згодою. Згода власника житла на вселення є його правом, а не обов'язком. Відмова відповідача надати згоду на вселення до квартири, яка належить їй на праві власності ОСОБА_2, яка не є членом її сім'ї є правомірною. Діючим законодавством не передбачені обставини за яких можливо було б зобов'язати власника житлового приміщення вселити до нього іншу особу проти його згоди.
ОСОБА_2 25.08.2006 року вибула на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України вважається такою, що втратила право користування квартирою №2, по вул. Маяковського, 26, в м. Білгород-Дністровський, з дня вибуття.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 ЖЕО м. Білгород-Дністровський, про вселення в жиле приміщення і укладення договору найму, є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 156 ЖК України, ст. 6 СК України, ст. ст. 3, 11, 58, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, ЖЕО м. Білгород-Дністровський, про вселення в жиле приміщення і укладення договору найму - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: