Справа №2515/8625/2012
Провадження №2/2515/1304/2012
05 жовтня 2012 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.
при секретарі Чвірова О.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товаритсва «Чернігівбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «Чернігівбуд» БМУ «Житлобуд-1» про стягнення 3 755 грн 85 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, 3 000 грн моральної шкоди (а.с.12-15). . Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював на посаді плиточника-лицювальника у ПАТ «Чернігівбуд» БМУ «Житлобуд-1» з 02.08.2004 року по 05.04.2012 року. Згідно наказу 12-а від 05.04.2012 року його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. При звільненні, всупереч ст. 116 КЗпП України, не проведено повного розрахунку, зокрема не виплачена заборгованість по заробітній платі. На неодноразові звернення позивача, товариство розрахуватись не бажає, тому він просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 05.04.2012 року по 20.07.2012 року. Крім того, зазначає, що діями відповідача йому нанесено моральних страждань, які виразились в душевних хвилюваннях, порушенні звичного способу життя. У зв'язку з чим просить стягнути 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19.09.2012 року, за клопотанням представника позивача, проведено заміну первісного відповідача ПАТ «Чернігівбуд» БМУ «Житлобуд-1» належним відповідачем ПАТ «Чернігівбуд».
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, при цьому посилався на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, у відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України визнав можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України
Вислухавши представника позивача, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу «Чернігівпромбуд» БМУ «Житлобуд-1» №64 від 27.07.2004 року позивач з 02.08.2004 року прийнятий на роботу плиточником-лицювальником ІІІ розряду (а.с.3).
Згідно наказу №12-а від 05.04.2012 року ОСОБА_2 звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Вказані обставини підтверджені записами в трудовій книжці позивача (а.с.3).
Відповідно до довідки ПАТ «Чернігівбуд» БМУ «Житлобуд-1» №29 від 14.05.2012 року заборгованість перед позивачем по заробітній платі становить 3 667 грн 36 коп (а.с.4).
Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.ст. 1,15,21 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган в першочерговому порядку зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну плату за виконану ним роботу, в тому числі і при його звільненні.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судовим наказом Новозаводського районного суду м.Чернігова від 03.07.2012 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі (а.с.33).
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Крім того, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2011 року зазначено, що обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату; ст.117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Факт порушення права позивача на розрахунку при звільненні знайшов своє підтвердження в суді.
Відповідно до довідки ПАТ «Чернігівбуд» №101570 від 05.10.2012 року (а.с.32) середньоденна заробітна плата позивача становила 42 грн.49 коп.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно п.8 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Часом затримки розрахунку з позивачем є період з 05.04.2012 року по 20.07.2012 року (період заявлений позивачем), який має 71 робочий день, середній заробіток складає 42 грн. 49 коп. х 71 = 3 016 грн. 79 коп.(без врахування обов'язкових платежів), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Невиплатою належних грошових сум без законних підстав позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме позивач був позбавлений доходу, що змусило його прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, з даного приводу позивач зазнав переживань.
З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 500 грн.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 321 грн. 90 коп. (214 грн. 60 коп. за вимоги майнового характеру + 107 грн. 30 коп. за вимоги немайнового характеру) підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11,60, 88, 209, 213, 215, 218, 224, 226, 292, 367 ЦПК України, ст.ст.36, 233, 2371 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд , -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» на користь ОСОБА_2 3 016 грн. 79 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без врахування обов'язкових платежів), 500 грн. 00 коп. моральної шкоди, а всього 3 516 (три тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 79 коп.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» судовий збір у розмірі 321 (триста двадцять одну) грн.. 90 коп. на користь УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова Н.В. Маслюк