Справа №2515/11905/2012
Провадження №2/2515/1821/2012
Рішення
Іменем України
10 жовтня 2012 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.
при секретарі Карпенко М. В.
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «ОСОБА_1» про визнання недійсними частин кредитного договору,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПАТ «АБ «Синтез» про визнання недійсним п.6.7. кредитного договору № KrF-54/08-04 від 26.06.2008 року. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що цільове призначення за кредитом - ремонт квартири, а отже був впевнений, що даний кредитний договір є договором споживчого кредиту, а тому на нього розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів». Вказує, що 18.01.2012 року отримав лист від ПАТ «АБ «Синтез» з вимогою про погашення простроченої заборгованості за договором, із якого дізнався, що сплачені грошові кошти банк зараховує не в рахунок заборгованості за кредитом, а на рахунок погашення заборгованості взагалі. Зазначає, що п.6.7 Договору № KrF-54/08-04 від 26.06.2008 року визначає черговість здійснення позичальником платежів і такі умови є несправедливими, їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав і обов»язків на шкоду споживача. Вважає, що вказана умова Договору призведе до повної фінансової залежності від банку, вона суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» і відповідно до ч.4,ч.5 ст.18 цього Закону та п.1, п.3 ст.203, ст.215 ЦК України має бути визнана недійсною.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсягу і до викладеного в позовній заяві доповнив, що зауважень до договору під час його підписання ОСОБА_4 не мав, примусу з боку банку на нього не чинилось, з умовами договору був ознайомлений, але він є юридично необізнаною людиною.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що ОСОБА_4 перед підписанням договору був ознайомлений з його умовами, підписав його добровільно, без будь-якого примусу. Вказала, що всі умови, в тому числі, порядок і строки повернення кредиту та інших витрат були доведені банком до позивача і з боку відповідача були дотримані.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи: кредитний договір № KrF-54/08-04 від 26.06.2008 року та додатки до нього (а.с.4-9), лист АБ «Синтез» на адресу ОСОБА_4 від 13.01.2012 року та відомості про його отримання (а.с.10-11), заяву на видачу готівки № 37_27 (а.с.23), суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного:
26.06.2008 року між АБ «Синтез» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № KrF-54/08-04, згідно п. 6.7. якого встановлено черговість здійснення позичальником платежів (крім випадків, коли інша черговість доведена банком до позичальника в письмовій формі): прострочені проценти за користування кредитом; прострочена комісія за управління кредитом; строкові платежі процентів за користування кредитом; строкові платежі комісії за управління кредитом; прострочені зобов»язання за кредитом; строкові платежі за кредитом: пеня; інші платежі за договором. Відповідачем не оспорюється, що даний кредит є споживчим.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з яким передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Суд з»ясував, що волевиявлення ОСОБА_4 (учасника правочину) було вільним, відповідало його внутрішній волі, договір укладено було добровільно, чого не заперечував у своїх поясненнях представник позивача.
Жодного доказу на підтвердження того, що мала місце зміна в будь-яких витратах за договором, суду не надано, як не надано і доказів несправедливості умов даного договору в розумінні ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», в оспорюваному позивачем п.6.7. Кредитного договору взагалі не передбачено зміни в будь-яких витратах за договором, а передбачено лише черговість здійснення позичальником платежів, що не є тотожними між собою поняттями.
Проаналізувавши зміст п.6.7. кредитного договору № KrF-54/08-04 від 26.06.2008 року в сукупності з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», нормами ч.1 ст.215, ч.1 і ч.3 ст.203 ЦК України, які заявлені в позові, суд робить висновок про відсутність заявлених підстав і відповідно про необхідність відмови в задоволенні заявлених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 57-64, 88, 208, 209, 212-215, 223, 292 ЦПК України, ст.ст. 203,215 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_3 шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.
Суддя Новозаводського
районного суду міста ОСОБА_3 Філатова