Справа №2515/9407/2012
Провадження №2/2515/1458/2012
Рішення
Іменем України
10 жовтня 2012 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Мороз К. В.
при секретарі Шестак К. В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя, -
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним та відповідачем право спільної сумісної власності на житловий будинок розташований за адресою вул.. Білогірській, 44 м. Чернігів, рівних частках - по 1/2частки за кожним, мотивуючи вимоги тим, що з 15липня 1989 року по 19 березня 2012 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. В період перебування у шлюбі, за спільні сімейні кошти, на відведеній земельній ділянці здійснили будівництво будинку з надвірними спорудами. Оскільки договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва будинку, дозвіл на будівництво житлового будинку оформлені на відповідача, відповідач відмовляється добровільно вчиняти дії по введенню будинку в експлуатацію і оспорює право позивача на половину майна, тому позивач звернувся до суду.
Позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, оскільки будинок побудований в період перебування сторін у шлюбі, позивачу на даний час нема де жити, оскільки відповідач йому перешкоджає проживати в спірному будинку.
Відповідач, представник відповідача просили в задоволенні вимог в редакції визначеній в позовній заяві відмовити, оскільки відповідач не реєструвала права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і відповідно за позивачем не можливо визнати право власності на Ѕ частину будинку. Відповідач зазначила, що дійсно будинок будувався в період перебування сторін у шлюбі, проте позивач коштів вніс мало. В будинку проживають з 1994 року, будинок не добудований, не зданий в експлуатацію, оскільки немає коштів. Внаслідок неправомірної поведінки позивача спільне проживання не можливо.
Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судом встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 1989 року по березень 2012 року. В період перебування сторін у шлюбі ними збудований житловий будинок з надвірними будівлями за адресою м. Чернігів, вул. Білогірська, 44, право власності не зареєстровано. Земельна ділянка для здійснення будівництва та дозвіл на проведення будівельних робіт видавалися відповідачу ОСОБА_3.
Згідно ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
З копії технічного паспорту на житловий будинок № 44 вулиця Білогірська місто Чернігів ( а. с. 50-54) вбачається, що житловий будинок, прибудова та надвірні споруди побудовані в період 1991-1992 років, будинок має коефіцієнт фізичного зносу від 10 до 15%, відсутні відмітки про самовільне будівництво.
Оскільки будівництво житлового будинку 44 по вул. Білогірській в місті Чернігові здійснювалось на земельній ділянці, яка була виділена ОСОБА_3 для індивідуального будівництва житлового будинку ( а. с. 7, 9-12), відповідно до дозволу на будівельні роботи № 1596 ( а. с. 8) в період перебування сторін у шлюбі, тому згідно ст. 60 СК України дане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частині житловий будинок 44 по вул. Білогірській в місті Чернігові задоволенню не підлягають, оскільки сторони не набули право власності на новостворено майно відповідно до ст. 331 ЦК України.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підляже стягненню судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп..
Керуючись ст. 60 Сімейного Кодексу України, ст. 380 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити частково.
Визнати житловий будинок 44 по вул. Білогірській в місті Чернігові спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп..
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Новозаводського
районного суду міста ОСОБА_5 Мороз