Цивільне судочинство : Справа№ 2-176/08
категорія : спори про
спадкове право - 36
27 травня 2008 року Любомльський районний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді - Пешкова М.І.,
при секретарі - Носку А.В.,
з участю позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської Ради Любомльського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини , -
До суду із позовною заявою звернулась ОСОБА_1, яка просить постановити рішення, котрим визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2. Свої вимоги обгрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її тітка ОСОБА_3, спадщину за законом після її смерті прийняв чоловік ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, не оформивши своїх спадкових прав. Спадкоємці першої, другої, третьої та четвертої черг після померлого дядька відсутні, а тому позивачка звернулася до нотаріальної контори щодо оформлення своїх спадкових прав, але отримала відмову, через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини. Через хворобу недотримала встановленого терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а тому не отримала свідоцтво про право на спадщину. Змушена звертатися до суду щодо вирішення даного питання .
В судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала повністю, та пояснила, що при оформленні спадщини, зіткнулася з вимогами нового законодавства, зокрема зі строками прийняття спадщини. Під час шестимісячного терміну хворіла, тому не встигла звернутися до нотаріальної контори із заявою, а оскільки не має можливості володіти спадкоємним майном, просить вимоги позову задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився , однак направив до канцелярії суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутності його представника, позов визнає, проти якого не заперечує, питання про відумерлість спадщини не ставить.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини, зокрема : копіями свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 стверджено, що батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були : батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_6. З копії свідоцтва про одруження НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_2. Копією посвідки про шлюб № 59 від 18.05.1947 року, стверджено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 одружилися, після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_8.
1-ша інстанція код суду - 0310
У відповідності до копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 стверджено, що матір'ю ОСОБА_9 були ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 від 21.09.1974 року, виданого Любомльським відділом ЗАГС, ОСОБА_9 змінила прізвище на Савош. З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_6, виданого відділом РАЦС Любомльського РУЮ, вбачається, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Копією свідоцтва про смерть НОМЕР_7 від 21.05.2006 року, виданого Вишнівською сільською радою, стверджено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. У копії свідоцтва про смерть НОМЕР_8 від 23.03.2006 року, виданого Вишнівською сільською Радою, зазначено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року . З копії витягу з погосподарської книги № 3 за 2006 рік Вишнівської сільської Ради, вбачається, що по особовому рахунку НОМЕР_9 будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3. Копією довідки № 287 від 18.03.2008 року, виданої Вишнівською сільською Радою, стверджено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, який доводиться її дядьком, доглядає за будинком та засаджує присадибну ділянку. У довідці № 335 від 13.05.2008 року , виданої Вишнівською сільською Радою, зазначено, що ОСОБА_1 похоронила ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до сільської Ради щодо спадщини ніхто не звертався. З виписки із медичної карти амбулаторного хворого вбачається, що ОСОБА_1 з 12.11. по 24.11.2006 року знаходилася на лікуванні в Любомльській ЦРЛ.
Статтею 1223 ЦК України, стверджено, що право на спадкування мають особи , визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У статті 1262 вказано, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Із частини 3 статті 1266 вбачається, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала за законом їхнім матері, батькові, ( сестрі, братові спадкодавця ), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини . Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Стаття 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку , встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини , він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, у справі встановлено, що позивачка після смерті спадкодавця і до звернення в суд, за наявних фактичних обставин і з причин, які є поважними, не вжила передбачених законом заходів по прийняттю спадщини, а тому вимоги позовної заяви є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 73, 212 , 213 ЦПК України , на підставі ст. ст. 1223, 1262, 1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України , с у д , -
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 у 3 ( три ) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий : суддя М.І. ПЕШКОВ